Арабські та країни Перської затоки у понеділок на терміновому саміті в Катарі різко засудили Ізраїль за нещодавній напад на лідерів руху ХАМАС у Досі. Учасники зібрання висловили різні погляди щодо подальших дій, проте в підсумку погодилися на мінімальні заходи реагування.
Саміт арабських та ісламських держав був організований з метою демонстрації єдиної позиції щодо атаки Ізраїля на керівників ХАМАС минулого тижня у столиці Катару. Остаточна заява, прийнята за підсумками зустрічі, закликала держави вжити «усіх можливих законних та ефективних заходів для запобігання подальших дій Ізраїлю проти палестинського народу».
До початку саміту аналітики припускали, що країни можуть закрити для ізраїльських літаків своє повітряний простір або знизити рівень дипломатичних відносин із Ізраїлем. Однак значні розбіжності між учасниками, ймовірно, зруйнували перспективи тісної співпраці.
Паралельно з основними переговорами відбулося засідання Ради співпраці арабських держав Перської затоки (GCC), до якої входять Катар, Саудівська Аравія, ОАЕ та інші. У своїй спільній заяві члени ради заявили про намір:
1. Активізувати механізми спільної оборони.
2. Посилити стримувальні можливості Перської затоки.
При цьому конкретних деталей щодо реалізації цих кроків не було оприлюднено. Радою також було зроблено заклик до всіх миролюбних країн світу засудити, за їх словами, «ізраїльські злочини в Катарі, Газі та інших палестинських територіях».
Президент Катару, еміра Шейха Таміма бін Хамада Аль Тані, відкрив засідання гучною промовою, у якій звинуватив Ізраїль у відсутності поваги до життя заручників у Газі. Він заявив, що ціллю Ізраїлю є «зробити Газу нежиттєздатною». Ізраїль, своєю чергою, стверджує, що війна спрямована на визволення заручників і ліквідацію ХАМАС.
Емір поставив риторичні запитання: «Якщо Ізраїль прагне ліквідації лідерів ХАМАС, навіщо тоді вести переговори? Якщо наполягають на визволенні заручників, чому вбивають усіх переговорників?» Така необережна відвертість є рідкістю для 45-річного правителя Катару, який раніше виступав як посередник у переговорах про припинення вогню.
Він охарактеризував Ізраїль як «хитру та зрадницьку сторону», яка докладає зусиль для провалу переговорів, назвавши заяви про прагнення до визволення заручників «чистою брехнею». Шейх Тамім також звинуватив Ізраїль у «геноциді» в Газі — оцінка, яку поділяли й інші учасники саміту. Ізраїль категорично відкидає звинувачення у геноциді, пояснюючи, що війна триває через небажання ХАМАС здатися та звільнити заручників.
Турецький президент Реджеп Таїп Ердоган підкреслив, що до Ізраїлю слід застосовувати економічний тиск, оскільки, за його словами, подібні кроки раніше давали позитивний результат. Прем’єр-міністр Малайзії Анвар Ібрагім, який також брав участь у саміті, висловив думку, що «просто засудження та декларації не припинять ракетні удари і не звільнять Палестину». Він закликав до «серйозних і каральних заходів».
Учасники з країн, які підтримують дипломатичні стосунки з Ізраїлем, не поспішали розривати їх, хоча представник Ліги арабських держав Хоссам Закі не виключив, що такі держави можуть їх «переглянути». Цей саміт відбувався у день п’ятої річниці підписання Бахрейном та ОАЕ Абрагамових угод, які засвідчили їхнє офіційне визнання Ізраїлю.
Іран, який у червні обстріляв базу Аль-Удейд у Катарі, що слугує важливим центром для американських військ після авіаударів США по іранських ядерних об’єктах, також брав участь у саміті. Хоча іранський представник Пезешкіан не торкнувся теми атаки Ірану на Катар, він згадав про ізраїльську війну проти Ірану в червні і попередив, що будь-яка країна регіону може опинитися наступною ціллю.
Він заявив: «Атака на Доху змінила багато неправильних уявлень та помилкових розрахунків. Вона показала, що жодна арабська чи мусульманська держава не захищена від агресії режиму Тел-Авіва. Завтра черга може дійти до будь-якої арабської чи мусульманської столиці». Пезешкіан закликав інші країни ізолювати агресора.
Ізраїль, що почав вторгнення в Газу у відповідь на атаку ХАМАС 7 жовтня 2023 року, здійснює відповіді також проти рухів, пов’язаних із Іраном, зокрема у Ірані, Лівані, Сирії, Ємені та нещодавно в Катарі.
Смерть майже 64 000 палестинців під час війни в Газі викликала обурення в багатьох країнах Близького Сходу, посилила напруженість і викликала сумніви щодо сили зобов’язань Сполучених Штатів захищати уряди арабських країн Перської затоки.