В Німеччині власники житла часто запроваджують заборону на сушіння білизни безпосередньо у квартирах орендарів. Такі обмеження, як правило, прописуються у договорах оренди. Українка, що мешкає в Німеччині, поділилася особливостями сушіння одягу, щоб уникнути можливих втрат житла.
### Чому в Німеччині часто заборонено сушити білизну у квартирах
Людмила Русіна, яка переїхала до Німеччини, пояснює, що основною причиною цієї заборони є ризик появи плісняви через недостатню вентиляцію та підвищену вологість у приміщеннях. Вона зазначає такі моменти:
– Якщо орендодавець доведе, що поява грибка стала наслідком неправильного сушіння білизни, орендар може бути зобов’язаний здійснити ремонт або навіть покинути житло.
– Часто заборонено сушити речі і на балконах.
Ці умови включаються у договори оренди з кількох ключових причин:
– для збереження зовнішнього вигляду будівлі;
– щоб не створювати дискомфорт для сусідів;
– з метою запобігання небезпечним ситуаціям, коли великі предмети можуть впасти під впливом сильного вітру.
Водночас, у багатоквартирних будинках передбачено альтернативні способи сушіння білизни, якщо такі заборони діють. Серед них:
– спеціальні виділені місця для сушіння;
– спільні пральні кімнати з пральними та сушильними машинами.
Проте на практиці орендарі не завжди користуються спільними комнатами для сушіння. Нерідко як альтернативу вони обирають сушильні машини у власних квартирах, хоча такі прилади є далеко не у всіх, а їхня вартість є суттєвою. За статистикою, приблизно половина домогосподарств у Німеччині оснащена сушильними машинами.
Якщо у договорі оренди немає прямої заборони на сушіння вдома, а вентиляція працює належним чином, тоді сушити білизну на домашніх сушарках або мотузках є цілком допустимим.
### Останні новини про українців за кордоном
Українська біженка Карина, яка нині проживає в Німеччині, розповіла в Instagram про можливість безкоштовного отримання стоматологічних та ортодонтичних послуг. Вона без жодної оплати отримала:
– консультацію стоматолога;
– панорамний рентген щелепи;
– зліпок зубів;
– виготовлення індивідуальної капи для сну та її примірку.
За підрахунками дівчини, в Україні повний комплекс цих процедур коштував би від 9 до 14 тисяч гривень. В Німеччині ж усі витрати покрила медична страховка, і вона фактично не сплатила жодного євро. При цьому Карина підкреслила, що медична страховка в Німеччині не є безкоштовною: щомісячні внески зазвичай залежать від розміру доходу та автоматично утримуються із заробітної плати.
Право на безоплатне державне медичне страхування, що покриває такі видатки, мають:
– малозабезпечені сім’ї;
– особи, які отримують певні види соціальної допомоги;
– окремі категорії біженців.
Наразі Україна переживає глибоку демографічну кризу, яку значно посилило російське військове вторгнення. За даними ООН, понад 5,7 мільйона українців виїхали за кордон, а міграція разом із зниженням рівня народжуваності продовжують скорочувати чисельність населення.
Фахівці Центру економічної стратегії та Інституту демографії НАН України прогнозують, що після завершення війни додому можуть повернутися від 1,3 до 2,2 мільйона осіб. Водночас молодь віком до 35 років, яка становить понад половину біженців та є життєвим ресурсом країни, наразі менш схильна до повернення. Причинами цього є:
– краща інтеграція за кордоном;
– економічні фактори;
– нестабільна безпекова ситуація.
Більшість молодих українців розглядають повернення до країни лише після повного завершення війни, а не у разі замороженого конфлікту.
—
Автор матеріалу — фахівчиня з цифрового маркетингу. Пише доступно про складні теми: штучний інтелект, мобільні додатки, технології в Україні. Її девіз: «Технології — це просто. Особливо, коли пояснюю я».
