У Дніпрі з початку масштабного російського вторгнення було пошкоджено або зруйновано 60 пам’яток культурної спадщини із загальної кількості 425. Серед цих об’єктів – пам’ятки як національного, так і місцевого значення, а також нещодавно виявлені пам’ятки, які наразі очікують на внесення до офіційного реєстру.
Про це повідомила начальниця управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради Надія Лиштва у коментарі для «Суспільного».
За її словами:
– 8 з пошкоджених об’єктів мають статус національного значення;
– 28 – відносяться до пам’яток місцевого рівня;
– 24 – це нещодавно виявлені пам’ятки культурної спадщини, які ще не внесені до реєстру.
Крім того, деякі історичні будівлі постраждали кілька разів під час періоду повномасштабної війни.
Серед охоплених руйнуваннями пам’яток — колишній будинок директора Брянського заводу на вулиці Бельгійській, будівля Будинку органної та камерної музики, Художній музей, палац студентів Дніпровського національного університету, приміщення Гірничого університету, історичного музею, а також садиба Дмитра Яворницького.
### Причини часткового відновлення пам’яток
Надія Лиштва пояснює, що повне відновлення пам’яток культурної спадщини стримується через такі чинники:
– недостачу фінансування;
– брак кваліфікованих спеціалістів;
– складні та тривалі процедури погодження ремонтних робіт;
– постійну загрозу нових обстрілів.
Через це міська влада переважно зосереджується на проведенні поточних ремонтних заходів.
Начальниця управління додає, що масштабна реставрація у воєнний час є вкрай проблематичною, оскільки навіть відновлені будівлі можуть знову постраждати від нових ударів.
> «Як говорити про повноцінну реставрацію пам’ятки, якщо через місяць вона може знову зазнати пошкоджень і бюджетні кошти просто згорять? Тому місто зосереджується на можливих поточних ремонтах — наприклад, встановленні нових вікон, ремонті дахів. Йдеться про історичні будівлі, багато з яких є житловими будинками. Їх намагаються привести до належного стану, щоб люди могли в них мешкати», — розповіла Надія Лиштва.
Вона також відзначила, що продовжуються проєкти з відновлення пам’яток, які проходять необхідні погодження, процес яких займає не один рік.
Крім того, виникає проблема з пошуком будівельних бригад, що мають дозвіл на проведення робіт саме на об’єктах культурної спадщини. Адже відновлення не можуть виконувати звичайні будівельні команди, а роботи мають здійснювати фахівці, які відповідають нормам реставрації, зокрема, навіть встановлення вікон повинні виконувати сертифіковані майстри.
Незважаючи на виклики, роботи з відновлення пам’яток тривають. Для цього залучають фінансування з різних джерел: місцевого, обласного та державного бюджетів, а також підтримку європейських фондів.
