Костянтинівка. Ще одне місто, зруйноване російськими військами
фото з відкритих джерел
Протягом тривалого часу Росія вважалася надзвичайно потужною державою, стримати яку могли лише Сполучені Штати Америки. Проте насправді її позиції є системно слабкими та нестійкими.
Президент США Дональд Трамп, за інформацією «Главкома», відкриває перспективи для якнайшвидшого завершення військового конфлікту в Україні. Таку точку зору виклав геополітичний експерт Марк Бролін у своїй колонці для видання The Telegraph.
Зокрема, Бролін зазначає, що Трамп відмовився від традиційної холодно-військової доктрини, за якою Росію вважали настільки загрозливою, що необхідно уникати загострення до масштабів Третьої світової війни.
Геополітичний стратег підкреслює: «Росія є слабкою та нестабільною державою, що стрімко занепадає, а її сфера впливу нерозривно звужується вже протягом декількох десятиліть. Вторгнення в Україну мало на меті спинити цей спад, але навпаки лише прискорило його. Території, здобуті великою ціною, не можуть компенсувати втрату російського впливу в Центральній Азії, на Близькому Сході та в інших регіонах Європи».
Аналітик також звертає увагу на те, що американський президент зачепив тему постачання Україні ракет типу «Томагавк». Незважаючи на те, що під час зустрічі з Володимиром Зеленським у Білому домі залишається очевидною необхідність подальшого переконання Трампа, сам факт відкритості до цієї ідеї свідчить про важливі зміни у позиції Вашингтона.
На думку Броліна, впродовж багатьох років Росію сприймали як надзвичайно могутню державу, стримати яку можуть лише Сполучені Штати. Проте насправді країна перебуває у стані глибокої системної вразливості. Послідовний тиск з боку західних країн, а також підтримка України і її асиметричних переваг можуть докорінно змінити як хід бойових дій, так і політичний ландшафт в Росії.
Водночас експерт підкреслює, що для європейських країн зараз особливим випробуванням залишається питання енергетики:
- Навіть у 2025 році низка держав Європейського Союзу збільшили обсяги закупівлі російської енергії в порівнянні з 2024 роком.
- Франція, Нідерланди та Бельгія посилюють імпорт енергоресурсів із Росії.
- Угорщина та Словаччина продовжують залишатися значними споживачами нафти та трубопровідного газу з РФ.
Тобто, Європа фактично сприяє наповненню військового бюджету Кремля, що викликає обурення в низці експертних кіл.
Автор колонки наголошує, що Європейський Союз має покласти край цій енергетичній гіпокризі, адже:
- Винятки для Угорщини та Словаччини щодо імпорту нафти не можуть бути постійними.
- Франція та інші країни ЄС, які продовжують купувати російський газ, мають усвідомити, як таке фінансування Кремля узгоджується з їхньою риторикою про підтримку України.
- Зіставляння слів з конкретними діями значно звузить можливості російського президента Путіна, адже його ресурси виснажуються швидше, ніж це усвідомлює значна частина світової спільноти.
Марк Бролін переконаний, що війна в Україні, яку розв’язав Володимир Путін, неминуче наближається до свого завершення, причому це відбудеться швидше, ніж це очікували багато експертів.
Він підкреслює: «Воєнні конфлікти рідко завершується чіткими, бездоганними історіями — вони припиняються тоді, коли закінчуються боєприпаси, солдати та фінансові ресурси. Цю істину зрозумів ХАМАС, незабаром її усвідомить і Путін».
На додаток, начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов попередив, що найближчі роки в Україні не будуть абсолютно спокійними, а громадянам слід готуватися до різноманітних викликів.
У цьому ж контексті народний депутат Роман Костенко повідомив, що після завершення активної фази війни в Україні мобілізацію і воєнний стан миттєво не скасують. Основні положення такі:
- Країна збереже потужні збройні сили.
- Демобілізація військовослужбовців буде здійснюватися поступово.
- Відновлення довоєнної чисельності армії у 250 тисяч військових видається неможливим.
- Тому Україна має зберігати постійну готовність до реагування на нові загрози.
Крім того, заступник керівника Офісу президента Павло Паліса повідомив, що мобілізація в Україні триватиме навіть у разі досягнення домовленостей про припинення вогню. Його аргументація базується на тому, що Збройні сили України мають залишатися завжди готовими до виконання завдань, а повне звільнення військових, які служать від 2022 року, наразі неможливе.
