Більше 15 600 мешканців Сектору Газа, серед яких багато людей із загрозливими для життя хворобами або пораненнями, пов’язаними з конфліктом, потребують невідкладної медичної евакуації, повідомляє Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ). Однак з 7 жовтня, коли почався напад, здійснений угрупованням ХАМАС, менше ніж 350 осіб, переважно діти, змогли покинути цей регіон та отримати медичну допомогу у країнах Європейського Союзу.
Незважаючи на погіршення гуманітарної ситуації в Газі, такі країни, як Німеччина, Данія та Австрія, прийняли дуже мало пацієнтів або взагалі не робили пропозицій щодо їх прийому. Деякі урядові чиновники висловлюють занепокоєння, що надання притулку пацієнтам з Гази та їхнім супроводжуючим може створити додаткові виклики для безпеки та міграційної політики держав.
Максим Прево, заступник прем’єр-міністра та міністр закордонних справ Бельгії, в ексклюзивному інтерв’ю Euronews наголосив:
– Медична евакуація тісно пов’язана з міграційними питаннями, що викликає побоювання у багатьох європейських країнах.
– Водночас існує моральний і правовий обов’язок вжити заходів для надання належної підтримки постраждалим сім’ям.
За словами Прево, сама Бельгія прийняла лише 14 пацієнтів з Гази, проте у найближчі місяці країна планує збільшити цю кількість.
Організація “Лікарі без кордонів”, що координує медичні евакуації з Гази, також висловила подібні побоювання. Координатор медичних евакуацій із Гази для цієї організації, доктор Хані Іслім, пояснив ситуацію так:
– Головною проблемою є відсутність країн-приймачів через страх політичних наслідків та прагнення зберегти право на повернення пацієнтів.
– Ця обставина нині є ключовою перепоною для вдалої організації евакуацій.
### Медичні евакуації — надзвичайно важливі через крах системи охорони здоров’я в Газі
Згідно з даними ВООЗ, від жовтня 2023 року до 16 країн-членів цієї організації та 11 країн ЄС було евакуйовано 919 пацієнтів із супроводжуючими особами. Серед приймаючих країн — Албанія, Бельгія, Франція, Німеччина, Греція, Ірландія, Італія, Люксембург, Мальта, Норвегія, Румунія, Іспанія, Велика Британія, Швейцарія, Туреччина та Узбекистан.
Процес евакуації відбувається за погодженням з комітетом Міністерства охорони здоров’я Гази, контрольованого ХАМАС, яке відбирає найуважніші випадки, які не можна лікувати на місці. Остаточне рішення ухвалює ВООЗ, після чого країни Євросоюзу пропонують свою допомогу.
Доктор Іслім підкреслює:
– Система охорони здоров’я в Газі повністю зруйнована внаслідок ізраїльських авіаударів.
– Лікарні, що залишилися, можуть надавати лише базову допомогу та рятівні процедури.
– Очікування медичної допомоги для важкохворих пацієнтів постійно зростає.
### Хронологія подій і статистика евакуацій
Конфлікт у Газі розпочався 7 жовтня 2023 року, коли угруповання ХАМАС атакувало південні райони Ізраїлю, вбивши близько 1200 осіб і захопивши 251 у заручники. У відповідь ізраїльські військові операції призвели до загибелі понад 64 тисячі палестинців, переважно жінок та дітей, за даними Міністерства охорони здоров’я Гази, яке не розрізняє воєнних та цивільних потерпілих.
У межах ЄС Італія прийняла найбільшу кількість пацієнтів — 187 осіб. Іспанія та Румунія розташувалися на другому та третьому місцях із 45 та 42 пацієнтами відповідно.
Попри це, ВООЗ і численні неурядові організації вважають, що загальна кількість евакуйованих пацієнтів є надто низькою. Представник ВООЗ наголосив на необхідності активнішої участі країн у наданні медичної допомоги тим, хто страждає від серйозних хвороб та невідкладних потреб охорони здоров’я.
13 серпня Італія провела найбільшу операцію з евакуації пацієнтів на сьогодні — до країни були перевезені 31 дитина зі супроводжуючими особами (близько 120 людей). Їх було розміщено у лікарнях Риму та Мілана. Згідно із заявою Міністерства закордонних справ Італії, дітям діагностували ампутації, серйозні травми, мозкові пошкодження, крововиливи, лейкемію, вроджені хвороби або різку недоїдністю.
В італійському уряді також заявили про готовність видати цим пацієнтам посвідки на проживання, щоб діти та їхні родини могли повноцінно інтегруватися у систему освіти та охорони здоров’я країни та залишатися тут стільки, скільки буде необхідно.
### Європейські держави: політика і виклики
Водночас інші європейські країни дотримуються суворих міграційних політик. Прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен, відома через жорстку імміграційну позицію, відмовляється приймати пацієнтів із Гази. У коментарі телеканалу TV2 News вона зазначила, що серед палестинців, які раніше прибули до Данії, є ті, хто інтегрувався, але значна частина цієї групи завдала серйозної шкоди суспільству, і тому політика міграції змінювати не будуть.
У Німеччині донині пролікували лише одного пацієнта. Член берлінського парламенту від Соціал-демократичної партії Мартін Мац підняв проблему безпеки, зокрема побоювання щодо супровідних осіб пацієнта. Він зауважив, що конфлікт на Близькому Сході час від часу створює загрози для єврейської громади в Берліні, чого навпаки не спостерігається.
Франція прийняла 27 пацієнтів, проте тимчасово призупинила програму евакуації пацієнтів із Гази у зв’язку з розслідуванням у справі палестинського студента, якій приписують антисемітські висловлювання в Інтернеті. Міністр цифрових технологій та інновацій Жан-Ноель Барро повідомив, що доки розслідування не буде завершено, евакуації проводитись не будуть.
В Австрії жодного пацієнта не прийняли. Офіційні особи пояснюють це складністю бюрократичних процедур евакуації — кожен пацієнт і, у разі дітей, їхній супровідний родич, мають проходити перевірку безпеки ізраїльськими органами.
До війни щороку близько 20 000 пацієнтів, з яких третина — діти, отримували дозволи на виїзд з Гази для лікування, часто потребуючи кількох поїздок через кордон. У 2022 році Ізраїль схвалив приблизно 63 % таких заявок, за даними ВООЗ. Сама ж медична інфраструктура в Газі значно страждає через 16-річну блокаду, проведену Ізраїлем, і повторні раунди бойових дій.
Заключна заява представника ВООЗ закликає країни-члени ЄС та кожного, хто бере участь у процесі:
– Поставити здоров’я понад політику.
– Визнати, що це не просто акт милосердя, а спільна відповідальність.
– Забезпечити кожній дитині належну медичну допомогу, гідність і можливість на здорове майбутнє.
