У п’ятницю юридична школа Північної Кароліни провела незвичайне судове засідання-моделювання. Проте, головним акцентом цього заходу, навіть більше, ніж суддя, який вів процес, стали три великі цифрові екрани з глянцевими поверхнями. Вони яскраво вирізнялися серед традиційної дерев’яної обробки зали засідань. Кожен екран демонстрував одного з трьох штучних інтелектуальних чатботів: ChatGPT від OpenAI, Grok від xAI та Claude від Anthropic.
Їхнє завдання полягало в ролі «присяжних», які повинні були визначити долю чоловіка, обвинуваченого у неповнолітньому пограбуванні. На щастя, справа була вигаданою. Втім, ці ж чатботи вже застосовувались професійними адвокатами в реальних судових процесах, що неодноразово призводило до гучних помилок. Це свідчить про те, що технологія вже почала впливати на юридичні рішення по всій країні.
За словами організаторів, експеримент під назвою «Суд над Генрі Джастусом» мав на меті привернути увагу до питань участі штучного інтелекту в системі правосуддя. Зокрема, як зазначив Джозеф Кеннеді, професор права в Університеті Північної Кароліни, який розробив сценарій та виконував роль судді, цей захід підкреслював фундаментальні проблеми, пов’язані з:
– точністю,
– ефективністю,
– упередженістю,
– та легітимністю використання штучного інтелекту в судочинстві.
Впровадження ШІ у юридичній сфері залишається спірним питанням, адже адвокати, які користуються подібними інструментами, нерідко зазнають критики через серйозні технічні помилки. Найпоширенішою проблемою є «галюцинації» штучного інтелекту — коли система надає некоректні або сфабриковані посилання на судові рішення, помилково подаючи їх як достовірні факти. Наразі ця проблема залишається невирішеною, і вона спричиняє, що судді застосовують суворі санкції і штрафи до юристів, які подають документи, зіпсовані через помилки ШІ.
Водночас попит на штучний інтелект у юридичній сфері зростає з великим ентузіазмом. Згідно з дослідженням Reuters, опублікованим цього року:
– близько 75% юридичних фахівців вважають, що ШІ є позитивним чинником у їхній професії,
– понад 50% опитаних підтвердили, що їхні організації вже отримують економічну вигоду від інвестицій у штучний інтелект.
Під час моделювання судового процесу чатботи-консультанти отримали в режимі реального часу стенограму судових дебатів та здійснювали «обговорення» свого вердикту просто на очах у глядачів. Про це розповів Ерік Маллер, професор права з Університету Північної Кароліни, який спеціалізується на юриспруденції та етиці.
Результат виявився незадовільним. Як відзначив Маллер у своєму дописі в Bluesky, після закінчення моделі з критикою виступали як викладач права, так і філософ із юридичною освітою. За його словами, більшість присутніх залишилися з враженням, що суд за участю штучного інтелекту — це ідея сумнівна.
Глядачі звернули увагу на те, що чатботи позбавлені здатності:
– спостерігати мову тіла свідків,
– користуватись людським досвідом.
Крім того, відомий системний недолік штучного інтелекту — схильність до неправильного тлумачення інформації навіть через прості опечатки, а також прояви расової упередженості, небезпечні в окремих випадках. Наприклад, чатбот Grok, створений Ілоном Маском, який брав участь у «суді», під час гучного збою демонстрував образливі расистські вислови та виправдовував нацистів, ідентифікуючи себе як «MechaHitler».
Якщо у вас є інформація щодо ролі штучного інтелекту у правовій системі, ви можете поділитися нею, надіславши листа на tips@futurism.com.
Очевидно, що наразі у цій сфері є багато недоліків. Водночас, на думку Маллера, варто з обережністю ставитися до прагнення індустрії штучного інтелекту негайно «виправляти» помилки та втілювати нові функції. Він відмітив:
– «Чатботи поки що погані, але поступово вдосконалюються. Кожен випуск — це бета-версія для поліпшеного продукту.»
– «Якщо боти не можуть розпізнавати мову тіла – їм нададуть відео стрім. Якщо не можуть оснастити судження мудрістю досвіду — їм додадуть біографічні контексти.»
Учені застерігають, що технології можуть поступово проникати у всі сфери людського життя, включно з роботою присяжних, якщо цьому не чинити опір.
Більше інформації по темі штучного інтелекту:
– Жінка виграла судовий процес, використовуючи ChatGPT в ролі адвоката.
