П’ятнадцять українських військових, яких довгий час вважали зниклими безвісти, знайшли в російському полоні. Інформацію про них вдалося отримати після розмов зі звільненими українцями, які повернулися додому в червні 2026 року.
Люди розповіли, кого бачили в російських тюрмах і таборах, назвали імена, позивні, зовнішні прикмети та приблизні місця утримання. Після перевірки цих свідчень фахівці підтвердили, що 15 захисників живі та перебувають у неволі.
Імена військових поки не називають. Так само не розкривають їхні підрозділи та точні місця утримання. Така інформація може нашкодити полоненим і ускладнити переговори про повернення.
Як вдалося знайти зниклих військових
Після кожного обміну зі звільненими українцями детально спілкуються представники Координаційного штабу. Ці розмови можуть тривати годинами, адже важлива кожна дрібниця.
Колишніх полонених запитують, кого вони бачили поруч, як людина називалася, який мала позивний, звідки була, чи мала поранення. Іноді захисника вдається впізнати лише за татуюванням, шрамом, акцентом або кількома словами про родину.
Саме так з’явилися нові відомості про 15 військовослужбовців. До цього їхня доля залишалася невідомою. Зв’язок із ними зник під час бойових дій, а Росія офіційно не підтверджувала, що утримує цих людей.
Статус зниклого безвісти не завжди означає найгірше. Часто військовий може перебувати в полоні, у лікарні або в місці, про яке його рідні та українська сторона ще не мають інформації. Проблема в тому, що російська сторона регулярно приховує дані, не передає повні списки та місяцями не підтверджує присутність конкретної людини в полоні.
Тому навіть коротка розповідь звільненого українця може стати зачіпкою. Якщо кілька людей описують одного й того самого військового, називають схожі деталі та місце утримання, інформацію починають перевіряти окремо.
Понад чотири тисячі нових записів після обміну
Після опитування українців, звільнених у червні 2026 року, до бази Координаційного штабу внесли 4 067 нових записів. Це не лише прізвища. У них є інформація про тюрми, колонії, лікарні, переміщення між установами та стан здоров’я полонених.
Загалом вдалося отримати 2 378 записів про місцеперебування українців. Частина інформації підтвердила вже відомі дані, але були й нові факти.
Зокрема, фахівці:
- підтвердили місця утримання 1 877 українських захисників;
- уточнили інформацію про 546 військовополонених;
- уперше встановили місцеперебування 149 військових;
- додали 588 записів про стан здоров’я полонених.
Окремо в базі з’явилися дані про 15 захисників, які до цього вважалися зниклими безвісти. Для їхніх родин це означає головне — тепер є підтвердження, що люди живі.
Водночас одна розповідь ще не стає автоматично офіційним доказом. У полоні люди часто не знають справжніх імен одне одного, спілкуються позивними або бачаться лише кілька хвилин. Тому кожне свідчення звіряють з іншими даними.
Фахівці перевіряють вік, зовнішність, підрозділ, місце зникнення, можливі поранення та прізвища побратимів. Лише після цього інформацію вносять до системи та повідомляють рідним.
Що мають робити родини зниклих безвісти
Родинам важливо передавати державним органам усю інформацію, навіть якщо вона здається незначною. Це може бути останнє повідомлення військового, фото, позивний, номер підрозділу або слова побратима, який бачив його під час бою.
Після отримання повідомлення про зникнення людини потрібно звернутися до поліції та отримати витяг із Єдиного реєстру досудових розслідувань. Найближчі родичі також можуть здати зразки для ДНК-профілю.
Інформацію варто передати Координаційному штабу, Національному інформаційному бюро та Об’єднаному центру при СБУ. Також потрібно підтримувати контакт із військовою частиною та слідчим.
Родичам радять бути особливо обережними в соцмережах. Не варто публікувати:
- номер військової частини;
- точне місце зникнення;
- маршрут підрозділу;
- дані про бойове завдання;
- документи та фото, які можуть видати посаду військового.
Цією інформацією можуть скористатися російські спецслужби. Крім того, родинам часто пишуть шахраї, які обіцяють знайти полоненого або включити його до списку на обмін за гроші. Такі повідомлення потрібно одразу передавати правоохоронцям.
Підтвердження полону ще не означає швидкий обмін
Новина про те, що зниклого військового знайшли в полоні, дає родині надію та хоча б частково знімає страшну невідомість. Проте точної дати повернення це не дає.
Обмін полоненими залежить від переговорів, узгодження списків і позиції російської сторони. Інформацію про майбутні обміни заздалегідь майже не розголошують, щоб не зірвати процес.
Робота з пошуку українців триває постійно. Після кожного повернення звільнених військових і цивільних з’являються нові свідчення, імена та деталі. Саме завдяки таким розповідям цього разу вдалося знайти 15 захисників, про яких раніше не було достовірної інформації.
