19-річний воїн Територіальної оборони Дніпра став депутатом та бійцем

Ірина Демченко

11 Липня, 2025

У віці 19 років Олександр Поліщук обрався депутатом міської ради, а згодом став військовослужбовцем Збройних сил України. Родом із Черкащини, він є прикладом громадянської відваги та активної позиції, пройшовши шлях від патріотично налаштованого волонтера до артилериста, незважаючи на поранення, інвалідність і відмову військового комісаріату. Його історію розповіли у пресслужбі 128-ї окремої бригади територіальної оборони «Дике Поле» Сухопутних військ ЗСУ.

Олександр зазначає:
– «У Росії дітей готують до вбивств і захоплення чужих земель із дитсадків, тоді як у нашій країні патріотичного виховання, спрямованого на захист власної землі, ні в школах, ні в інших закладах не було».

У 2015 році він уперше став депутатом міської ради міста Золотоноша, маючи на той час лише освіту ліцеїста за фахом «бухгалтер-обліковець, оператор комп’ютера». При цьому його палко захоплювала історія України. Розуміючи брак життєвого досвіду, Олександр прийняв рішення отримати його в лавах Збройних сил.

Його перші військові кроки супроводжувала історія:
1. У 2015 році він дізнався від товариша, який повернувся з фронту, про реалії війни.
2. Зібрав волонтерську допомогу та відправився в зону бойових дій.
3. Провівши два тижні серед військових, вирішив залишитися та підписати контракт на три роки.

Він служив у 93-й окремій механізованій бригаді, яка активно діяла на Донеччині. У березні 2016 року отримав тяжке поранення ноги, але після тривалого лікування повернувся в стрій, тепер уже на Луганщині. Згодом стан ускладнився, і медична комісія визнала його непридатним до військової служби.

Після демобілізації Олександр не покинув патріотичну місію. Він очолив громадську організацію на Черкащині, яка займалася вихованням молодого покоління.

Він наголошує:
– «У Росії існують потужні інформаційні війська, які формують проросійську позицію навіть у далеких країнах, зокрема в Африці, де проросійські сили замінюють уряди. Нам необхідно активно працювати, щоб знизити цей вплив, розпочавши з роботи з підлітками».

Олександр вступив до Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького на історичний факультет. У 2020 році знову обирається депутатом міської ради, проте не встиг завершити навчання через повномасштабне вторгнення Росії, що змусило повернутися до армії.

Про цей період він каже:
– «Наприкінці 2021 року я звернувся в територіальний центр комплектування (ТЦК) для оновлення інформації, пройшов військово-лікарську комісію, отримав інвалідність. Через два місяці після вторгнення я знову прийшов туди, але мені порадили залишити центр зі своєю інвалідністю і не заважати працювати».

Однак замість зневіри він вступив до територіальної оборони, де тоді не вимагали проходження медкомісій.

Ветеран іронічно зазначає:
– «Руки, ноги, голова на місці — ось і весь комплект».

У Збройних силах України Олександр опанував нові військові професії, воював як артилерист і мінометник під Мар’їнкою та Вугледаром, а також на північних кордонах країни. Нині служить у 128-й бригаді територіальної оборони «Дике Поле» сержантом та командиром відділення, займається застосуванням сучасних військових технологій.

Він мріє повернутися до Золотоноші, завершити університет та розпочати просвітницьку діяльність серед молоді.

Олександр підкреслює:
– «Після повернення потрібно обов’язково завершити навчання і розпочати освітню та виховну роботу. Інакше цей простір заповнить ворог, який мобілізуватиме місцеве населення на окупованих територіях — тоді буде вже запізно».

Для довідки раніше повідомлялося:
– Історія Інни з Дніпра, яка пережила подвійний біль втрат через війну.
– Історія Андрія з Дніпра, який після десяти операцій знову вчиться ходити і прагне повернутися на фронт.
– Історія Наталії Білозерцевої, бойової медикині з Дніпра, яка рятує життя на передовій.

Фото: 128-а окрема бригада територіальної оборони «Дике Поле» Сухопутних військ Збройних сил України.

Автор

  • Ірина Демченко

    Журналістка з понад 7-річним досвідом. Пише про події у Україні та світі, міське життя, політику та культуру і моду.
    Гасло: «Пишу про Дніпро, як про свій дім».

різне

Залишити коментар