Опубліковано 15 вересня 2025 року о 14:02 за GMT+2. Оновлено о 14:11.
Група з 325 колишніх послів Європейського Союзу та високопосадовців звернулася до Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй з проханням запровадити санкції проти Ізраїлю. У листі, який отримав Euronews, вони зазначають, що підставами для такого кроку є військові дії Ізраїлю в Газі та політика поселень на Західному березі.
Експредставники ЄС закликають органи ООН, зокрема Генеральну Асамблею і Раду Безпеки, “прийняти санкції у відповідь на численні порушення міжнародного права, що щоденно здійснюються ізраїльським урядом у відношенні до палестинського народу”.
Варто нагадати, що Організація Об’єднаних Націй неодноразово засуджувала дії Ізраїлю у Західному березі та Газі через низку резолюцій без юридичної сили. Проте формальні санкції на рівні Ради Безпеки досі не були прийняті, оскільки п’ять постійних членів — Китай, Франція, Росія, Велика Британія та США — мають право вето щодо таких рішень.
Відносини між Ізраїлем та США значно зміцнилися за адміністрації президента Дональда Трампа. У липні цього року Сполучені Штати ввели санкції проти Франчески Альбанезе, спеціального доповідача ООН з питань окупованих палестинських територій, після того, як вона опублікувала звіт, у якому викрила міжнародні компанії, що сприяють Ізраїлю у діях у Газі та на Західному березі.
Колишні євродипломати також звернулися до уряду США з вимогою “скасувати рішення, що забороняють офіційним представникам Палестини та ООН навіть вести переговори в рамках Генеральної Асамблеї ООН”.
Щодо визнання Палестини, у листі зазначено:
– Євроінститути, які досі не визнали державу Палестина, мають приєднатися до 147 країн-членів ООН, які вже це зробили.
– Серед країн, що планують визнати Палестину на майбутньому засіданні Генеральної Асамблеї, виділяють Францію, Бельгію, Мальту, Велику Британію, Канаду та Австралію.
Підписанти підкреслюють, що “жахливі напади 7 жовтня 2023 року з боку Хамасу та інших проти громадян Ізраїлю, а також тривале утримання заручників ніколи не можуть служити виправданням за помсту, що здійснюється в Газі, де порушення міжнародного права і фундаментальних прав людини набули катастрофічного характеру”.
За останніми даними Міністерства охорони здоров’я Гази, яке знаходиться під контролем Хамасу, з початку війни між Ізраїлем та Хамасом 7 жовтня 2023 року внаслідок ізраїльських наступальних дій загинуло понад 64 тисячі осіб. У статистиці не розрізняють бойовиків і цивільних.
ООН офіційно оголосила про голод у Газі з кінця серпня, а 5 вересня ізраїльська армія розпочала масштабну операцію з оволодіння Газою.
Ізраїль неодноразово виступав із критикою на адресу ООН, звинувачуючи організацію в упередженості, надмірній увазі до його дій у порівнянні з іншими конфліктами, а також у односторонньому засудженні військових операцій в Газі, в той час як дії Хамасу недостатньо піддаються критиці.
Уряд Біньяміна Нетаньягу традиційно відкидає резолюції ООН, що закликають до санкцій чи інших обмежень, вважаючи такі рішення упередженими та шкідливими для процесу врегулювання.
