Серпень у Києві — це прогулянки, кава на терасах, вечори біля Дніпра. Але цього разу є ще один привід вийти з дому: музеї готують виставки, частина яких закриється вже за пару тижнів.
У афіші — сучасний живопис, бойчукізм, українське гаптування, плакатне мистецтво і скляна інсталяція про мир. Дехто із проєктів завершиться в середині місяця, тож відкладати похід на останні вихідні — не найкраща ідея.
«Мерехтливі зв’язки. Український живопис на межі 90-х і тепер»
Одна з найбільших виставок серпня. У Мистецькому арсеналі зібрали роботи двох різних періодів — кінця 1980-х – початку 1990-х і останнього десятиліття.
Картини розставили не за хронологією. Роботи різних поколінь стоять поруч, ніби продовжують одна одну: в одному залі — живопис часів розпаду Союзу, за кілька кроків — те, що з’явилося після Революції гідності й початку повномасштабної війни.
Тут не лише про політику. Художники говорять про страх, свободу, пам’ять, тіло, втрати — і про спробу зібрати себе докупи, коли все навколо змінюється занадто швидко.
Працює до 30 серпня 2026 року, зі середи по неділю, з 12:00 до 20:00 (каса — до 19:30). Повний квиток — 200 грн, пільговий — 100 грн, сімейний (2 дорослих + 2 дітей від 12 років) — 450 грн. Адреса: вулиця Івана Мазепи, 28–30. На перегляд варто закласти півтори-дві години.
«Анна Крюгер-Прахова. Музейна прем’єра»
Крюгер-Прахову рідко згадують у популярних текстах про українське мистецтво — і саме тому ця виставка схожа радше на знайомство, ніж на повторення відомого.
Проєкт приурочили до 150-річчя художниці. Портрети, малюнки тварин, архівні матеріали — можна простежити її шлях від Київської рисувальної школи Миколи Мурашка до пізніх років творчості. Окремий блок присвячений часу на італійському острові Капрі, де вона працювала, виховувала дітей і поступово знаходила власну манеру.
Підійде тим, кому цікаві не тільки гучні імена. До 1 жовтня, Національний музей «Київська картинна галерея», вулиця Терещенківська, 9.
«Ілля Рєпін. Реаліст і мрійник»
Зручно поєднати з попередньою — обидві виставки в одному музеї. Живопис, графіка, архівні матеріали показують Рєпіна не тільки як автора шкільних хрестоматійних полотен: тут і портрети, і побутові сцени, і історичні сюжети.
Роботи зібрали з фондів Київської картинної галереї, Національного художнього музею України та Національного музею Тараса Шевченка — тому експозиція вийшла різноплановою. До 30 вересня 2026 року. На два проєкти варто виділити близько двох годин.
«Євген Ситнянський. Невідомий бойчукіст»
Ім’я мало кому відоме — і Музей Авангарду намагається це виправити не лише роботами, а й особистими речами художника: фотографіями, документами, старими газетами, предметами з родинного архіву.
Саме ці деталі роблять виставку живою — перед відвідувачем не абстрактна постать із довідника, а людина з колом спілкування й повсякденним життям. Поруч — роботи Миколи Рапая, Віктора Артемцева, Костянтина Піскорського, Георгія Петраша, Оксани Павленко: розповідь виходить не про одного митця, а про ціле середовище. До 30 серпня 2026 року, Музей Авангарду (у складі Музею історії міста Києва).
«Юдаїка в українському плакаті»
Плакат звикли сприймати як щось прикладне: повісили, подія минула, зняли. Але ця виставка доводить протилежне — старі плакати розповідають про епоху не гірше за картини чи фото.
У Музеї Шолом-Алейхема — роботи, пов’язані з єврейською культурою, театром, літературою, музикою, історичною пам’яттю. Варто дивитися не тільки на текст, а й на шрифти, кольори, орнамент. Виставка нагадує, наскільки важливою була єврейська громада для культурного життя Києва та інших міст України.
До 16 серпня 2026 року — одна з тих виставок, із якою краще не зволікати. Адреса: Велика Васильківська, 5-А.
«ARS. Українське гаптування»
Гаптування часто плутають зі звичайною вишивкою, хоча це складніша техніка: металеві нитки, золото, срібло, перли, рельєфні орнаменти.
У колекції Національного музею декоративного мистецтва України — церковні тканини, декоративні елементи, фрагменти одягу, де кожна деталь зроблена вручну. Найцікавіше розглядати роботи зблизька: металеві нитки по-різному відбивають світло, а дрібний орнамент часом складається з десятків ледь помітних елементів.
До 31 серпня, територія Києво-Печерської лаври, вулиця Лаврська, 9.
Інсталяція «Table for PEACE»
«Стіл миру» латвійської художниці Анди Мункевіци зроблений зі скла — матеріал одразу задає настрій: міцний на вигляд, але крихкий і вразливий насправді.
У центрі — образ місця, де люди зустрічаються й намагаються домовитися. Крізь скло художниця показує, наскільки нестійким буває мир і як легко його втратити. Представлена в Національному музеї декоративного мистецтва України, поруч із «ARS» — можна оглянути в один день. До 31 серпня 2026 року.
Як зручно скласти маршрут
Кілька виставок можна об’єднати, щоб не витрачати час на дорогу:
- Терещенківська — Крюгер-Прахова та Рєпін в один захід
- Біля Києво-Печерської лаври — Мистецький арсенал, «ARS» і «Table for PEACE»
- Велика Васильківська — Музей Шолом-Алейхема
- Центр Києва — виставка Ситнянського
Графік музеїв краще перевіряти напередодні: під час повітряної тривоги заклади тимчасово зупиняють роботу, а години відвідування іноді змінюються. Якщо часу мало, для одного дня варто обрати одну велику виставку або дві камерні — Мистецький арсенал вимагає більше часу, невеликі музейні проєкти займають хвилин 40–60.
Серпнева афіша охоплює живопис, авангард, плакат, декоративне мистецтво й сучасні інсталяції. Частина проєктів закриється 16, 30 або 31 серпня — маршрут краще спланувати заздалегідь.
