Китай, через свого міністра закордонних справ Ван І, заявив голові зовнішньополітичного відомства Європейського Союзу Каї Каллас, що Пекін не може дозволити стратегічну поразку Росії в Україні. Попри здивування деяких європейських чиновників від відкритості таких висловлювань, підстав для цього немає.
Насамперед, варто зазначити кілька нюансів цієї заяви:
- У ній відсутня однозначність щодо того, що Пекін категорично не сприймає поразку Росії. Насправді наголошується на необхідності збереження балансу інтересів і відмові від силових методів розв’язання конфліктів.
- Китай, підкреслюючи свій нейтралітет у російсько-українській війні, зацікавлений саме у підтримці такого балансу.
По-друге, інформація про те, що КНР не зацікавлена в поразці РФ, й так є очевидною. Як зазначають експерти:
- Китай не прагне катастрофічної поразки Російської Федерації, оскільки важливо, щоб перемога над Москвою не стала здобутком Заходу.
Навпаки, Пекін зацікавлений у продовженні війни, що має низку важливих наслідків:
- Послаблення Росії, яке змушує її активізувати співпрацю з Китаєм, де Москва перетворюється на прямого «клієнта» Пекіна.
- Водночас Китай фактично руйнує певні сектори російської економіки, усуваючи конкурентів на внутрішньому ринку РФ.
- Такі дії призводять до банкрутства частини російських виробництв.
- Внаслідок цього Росія все більше стає залежною від Китаю як в економічному, так і в геополітичному вимірах.
Таким чином, маємо двобічний процес:
- Захід ослаблюється і стає більш готовим до компромісів із Китаєм.
- Росія знекровлюється, втрачає свою силу.
Без активних дій із боку Пекіна, лише торгуючи з Росією, він зберігає своє представництво на європейських ринках і одночасно нарощує вплив. Пекін виграє практично у всіх напрямках і утримує сильну позицію.
Паралельно слід звернути увагу на інший стратегічний «полюс» — позицію Сполучених Штатів Америки.
У контексті викладеного стає зрозумілим прагнення колишнього президента США Дональда Трампа якнайшвидше припинити війну в Україні. Однак, слід зазначити, що це прагнення не є цілком щирим.
Ось головні моменти цієї позиції:
- Трамп, подібно до Сі Цзіньпіна, зацікавлений у слабкій Європі, спроможній виконувати будь-які його вимоги.
- Востаннє саміт НАТО демонстрував явну лояльність і підлабузництво саме президенту США, чого раніше не спостерігалось.
- Задоволення Трампа від підпорядкування європейських союзників полягає в тому, що Європа стає більш залежною від США.
- З цієї причини для нього не вигідне швидке завершення конфлікту.
- Замість цього заморожування війни та відтермінування загострення є більш прийнятними сценаріями.
Отже, картина виглядає наступним чином:
- Китай зацікавлений у подовженні конфлікту для виснаження Росії, однак не допустити її повного краху.
- США демонструють не до кінця щирі наміри щодо завершення війни; інакше б Україна вже отримала максимальну військову підтримку.
До того ж до цього додається фактор ослаблення Європейського Союзу:
- Сполучені Штати могли б суттєво посилити свою військову присутність на європейському континенті.
- Могли обіцяти активне застосування п’ятої статті Північноатлантичного договору у випадку нападу Росії на країни НАТО.
- Проте наразі спостерігаються переважно декларації, і невідомо, чи будуть вони реалізовані навіть у разі агресії з боку РФ, наприклад, в Естонії.
Автор:
Віталій Кулик, керівник Центру досліджень проблем громадянського суспільства
Примітка: тексти з рубрики «Думки» не обов’язково відображають позицію редакції УНІАН. Детальніше з редакційною політикою можна ознайомитися за посиланням.