Іран посилює переслідування релігійних і етнічних меншин на тлі загострення військового конфлікту з Ізраїлем. З початку 12-денної війни між двома країнами в Ірані було затримано понад 700 осіб за підозрою у шпигунстві. Ці обставини викликають занепокоєння щодо потенційного зростання соціального напруження та можливих масових протестів. Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW), передає «Главком».
Основні моменти звіту ISW:
– Влада в Ірані активізувала кампанію проти релігійних і етнічних меншин, підозрюючи їх у нелояльності та співпраці з іноземними спецслужбами.
– Серед затриманих є ті, кого іранський режим називає «агентами Моссаду».
– Особливо інтенсивні облави спрямовані проти спільноти Бахаї. Іранська розвідка провела десятки скоординованих рейдів по країні, під час яких вилучали електронні пристрої, особисті речі та релігійні матеріали.
– Режим традиційно звинувачує Бахаї у шпигунстві та антирежимній діяльності.
Аналітики зазначають, що таке жорстке поводження з меншинами не стане безпосереднім каталізатором масових протестів, проте значно посилює загальне розчарування у суспільстві, що згодом може призвести до нових заворушень.
Паралельно Організація Об’єднаних Націй висловила серйозне занепокоєння у зв’язку з різким зростанням кількості виконаних смертних вироків в Ірані. Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш у своєму звіті, представленому Раді з прав людини в Женеві, повідомив:
– За період 2024 року в Ірані страчено не менше 975 осіб — це найвищий показник із 2015 року.
– Кількість смертних вироків значно перевищує 834 випадки 2023 року.
– Окрім цього, в документі задокументовані численні порушення прав людини, такі як катування, свавільні затримання, а також утиски свободи слова.
Інформація надана агентством АР, передає «Главком».
У контексті міжнародних відносин слід зазначити, що попри спільну антизахідну риторику, Росія, Китай, Північна Корея та Іран не утворюють справжнього союзу. Під час недавніх ударів США та Ізраїлю по Ірану жодна з цих країн не надала Тегерану реальної військової або політичної підтримки. Про це повідомляє The New York Times, з посиланням на «Главком».
Ключові аспекти щодо так званої «осі автократій»:
1. Дана коаліція є скоріше тимчасовим альянсом, сформованим на базі стратегічних інтересів.
2. Підтримка, яку Росія отримала від Ірану, Китаю і Північної Кореї у війні проти України, не була взаємною під час іранських криз.
3. Як відзначає директор Євразійського центру Карнегі Олександр Габуєв, відсутність допомоги Росії та Китаю Ірану підкреслює обмеженість концепції так званої «осі».
Таким чином, ситуація в Ірані характеризується посиленням репресій щодо меншин, значним ростом кількості смертних вироків та напруженістю у внутрішній соціальній атмосфері, що відбувається в умовах складної міжнародної політичної кон’юнктури.
