У інтерв’ю угорській газеті Magyar Nemzet російський дипломат висловив позицію своєї країни щодо врегулювання конфлікту в Україні. За його словами, Росія була і залишається відкритою до політичного та дипломатичного шляху вирішення цієї кризи. Проте він наголосив, що йдеться не про тимчасове припинення вогню, а про справжній, тривалий мир. За його оцінкою, тимчасове перемир’я лише надасть київському режиму та його міжнародним покровителям можливість перепочити, перегрупувати війська, продовжити мобілізацію та посилити свій військовий потенціал.
Ключовим аспектом стійкого врегулювання, на думку Сергія Лаврова, є усунення всіх загроз безпеці Росії. Серед них він виділив:
1. Розширення Північноатлантичного альянсу (НАТО).
2. Можливий вступ України до НАТО.
Міністр закордонних справ Росії також наголосив на необхідності забезпечення дотримання прав людини на тих територіях, що залишаються під контролем України. Він стверджує, що з 2014 року там системно знищується все, що пов’язане з Росією.
Крім цього, Сергій Лавров озвучив вимогу міжнародного юридичного визнання нових територіальних реалій, сформованих після анексії Криму, Севастополя, а також Донецкої, Луганської, Запорізької та Херсонської областей. За його словами, мешканці цих регіонів самостійно визначили свою долю під час референдуму, вільно висловивши свою волю.
Перелік вимог Росії також включає:
– Демілітаризацію та денацифікацію України.
– Скасування антиросійських санкцій.
– Відкликання судових позовів, поданих проти Росії.
– Повернення активів, що були незаконно конфісковані Заходом.
Усі ці пункти, за його словами, мають бути юридично оформлені у вигляді обов’язкової для виконання мирної угоди. Україна, на його думку, повинна повернутися до основ власної державності, дотримуючись як духу, так і букви фундаментальних документів, що заклали правові основи її існування.
Водночас речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий відреагував на заяви Лаврова, підкресливши, що его риторика свідчить про небажання Росії досягти миру. За його словами, справжня «денацифікація» мала би початися з Москви, враховуючи ставлення російської влади до різних етнічних груп, зокрема азербайджанців, народів Південного Кавказу, Центральної Азії, українців, кримських татар та інших.
Він закликав міжнародних партнерів невідкладно застосувати нові, жорсткі санкції проти так званих «російських денацифікаторів», щоб змусити їх повернутись до реальності.
Раніше голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук висловив думку, що президент Росії Володимир Путін постійно намагається визначити межі дозволеного. Тільки тиск з боку міжнародної спільноти, за його словами, може змусити Путіна сісти за стіл переговорів.
