Американський тенісист Тейлор Фрітц перебував на межі поразки вже в першому етапі Вімблдону 2025 року, де зустрівся з французом Джованні Мпеші Перрікару. Лише завдяки залізній волі Фрітцу вдалося здобути перемогу, що дозволило йому не тільки пройти до півфіналу, але й перевершити особистий рекорд на цьому престижному турнірі.
Перед американцем стоїть виклик у вигляді протистояння з п’ятим номером світового рейтингу Карлосом Алькарасом за право виходу до фіналу британського мейджора. У ефірі Tennis Channel Тейлор підбив підсумки свого поточного стану, не забувши згадати найважливішу в його житті людину — свого сина.
Фрітц наголосив на кількох ключових аспектах своєї гри:
-
Подача: «Найбільше пишаюся своєю подачею. Цей удар допомагає мені справлятися з критичними моментами, особливо під час напружених тай-брейків. Хороша подача дозволяє скоротити розіграші або не давати їм перетягнутися, часто навіть не даючи супернику шансу на відповідь. Саме з неї починає працювати вся інша сукупність ударів.»
- Тай-брейки: «Я значно покращив свої показники у тай-брейках. Люди дуже нервують у таких ситуаціях і часто роблять непотрібні помилки. Згодом я усвідомив, наскільки важливо не дарувати суперникам очки на цій стадії.»
Щодо майбутнього суперника Карлоса Алькараса, Фрітц поділився мотивацією:
-
«Мене найбільше стимулює бажання наздогнати і перевершити його рівень. Я – конкурент, і коли змагаюся з такими спортсменами, а вони перемагають мене, це викликає у мене прагнення ставати кращим і досягти їхньої майстерності, щоб конкурувати на рівних.»
- «Великі спортсмени змушують тебе щодня працювати над собою. Хоча я не можу точно сказати, як саме це зробити, адже вони надто сильні (сміється). Думаю, найкращий шлях — частіше грати з ними і удосконалювати конкретні дрібниці, які відчуваються виключно під час поєдинків із сильнішими суперниками.»
Особливе місце в житті Тейлора посідає його восьмирічний син Джордан, народжений у січні 2017 року, коли Фрітцу було лише 19. Хоч сім’я розпалася, саме Джордан став центром всесвіту американського атлета — тим стимулом, заради якого він докладає максимум зусиль та прагне здобувати нові тріумфи.
Тейлор розповів про свого сина:
-
«Зараз дуже хочу зателефонувати йому, щоб сказати, що виграв і вийшов до півфіналу Вімблдону, але з моменту завершення поєдинку просто не встиг цього зробити. Чи справить це на нього враження — не знаю, але сподіваюся (сміється).»
- «Коли я повідомляю Джордану про свої титули чи вдалі матчі, він реагує досить стримано (сміється). Сподіваюся, одного дня зроблю те, що по-справжньому його вразить.»
Таким чином, Тейлор Фрітц продовжує свій шлях на Вімблдоні, демонструючи не лише високий рівень гри та волю до перемоги, а й надихаючись сімейними цінностями, які підтримують його в найважливіші моменти кар’єри.
