Український військовослужбовець із 25-ї десантно-штурмової бригади спостерігає за використанням реактивної системи залпового вогню “Град” біля міста Покровськ. Цей сектор фронту залишається одним із найбільш напружених вже майже рік.
Літній масштабний наступ Росії, що стартував наприкінці весни, наблизився до своєї кульмінації. Він розгортається одразу на кількох напрямках. Якщо головний — сумський — зазнає затримки, то на інших ділянках фронту російські війська продовжують спроби досягти тактичних проривів.
Загальні факти наступу:
– Почався наприкінці квітня.
– Пік активності припав на червень.
– За даними аналітичного проєкту DeepState, росіяни окупували 556 квадратних кілометрів української території — найбільший показник за останні сім місяців.
Головнокомандувач Збройних Сил України Олександр Сирський пояснює це значною концентрацією російських військових сил на пріоритетних напрямках, що надало перевагу в ресурсах та людській силі. Він зазначив 8 липня:
– Противник послідовно збільшує чисельність особового складу, залученого до наступальних дій.
– Нарощує виробництво ракетної зброї та безпілотних апаратів.
Аналіз активності бойових дій за даними Генерального штабу ЗСУ свідчить:
– Наприкінці червня — на початку липня відбувався певний спад інтенсивності зіткнень.
– Зі середини липня активність відновилася та утримується приблизно на рівні 180 зіткнень на добу.
Лідируючі напрямки за кількістю бойових операцій:
– Покровський.
– Новопавлівський.
Крім того, значно загострилася обстановка на Харківщині та в Запорізькій області.
Водночас Збройним Силам України вдалося зупинити просування ворога на сумському напрямку і навіть провести контрнаступальні операції.
### Контрнаступи на Сумщині
Наприкінці червня головнокомандувач Сирський повідомив про зупинку російського наступу на північнослобожанському напрямку, що включає Сумщину. Лінія бойових дій на цьому напрямку стабілізована силами українських захисників.
Військовий аналітик групи “Інформаційний спротив”, полковник запасу Костянтин Машовець, відзначає, що:
– Сили оборони не тільки зупинили просування ворога, а й ведуть контратаки, намагаючись оточити російські формування.
– На окремих ділянках українським підрозділам вдалося вклинитися у ворожі позиції майже на 3,5 км.
Зокрема вклинення зафіксовані:
– Між прикордонними селами Кіндратівка та Костянтинівка — близько 2,5 км.
– На сході від Олексіївки — від 3,2 до 3,4 км.
За словами аналітика, передові російські підрозділи, які тримають Кіндратівку та Олексіївку, тепер перебувають у вразливому становищі через глибокі флангові обходи ЗСУ. Якщо українські військові продовжать просування (відстань між вклиненнями не перевищує 5,5 км), є реальна загроза оточення ворожих сил, якщо ті своєчасно не відступлять у північно-східному напрямку.
Російська армія намагається ліквідувати ці вклинення, здійснюючи наполегливі атаки по флангах. Окрім того, противник веде наступальні дії з метою захопити населене містечко Юнаківка та території лісового масиву біля хутора Садки на схід.
Українські військові також активно ведуть бої на території Курської області, зокрема в районі міста Тьоткіно, намагаючись “розтягнути” і “відволікти” сил ворога. Однак російські сили поки не залишили цю ділянку.
На фото: артилерійський розрахунок 117-ї бригади територіальної оборони вогнем пригнічує російські позиції на Сумщині, де ЗСУ вдалося зупинити ворога і вибити його з кількох опорних пунктів.
### Бойові дії на Донеччині
Донецька область продовжує залишатися основною ціллю Росії. Російські війська просуваються на кількох напрямках, але українські підрозділи успішно гальмують їх наступ, особливо на найгарячіших ділянках фронту — Лимані, Сіверську, Торецьку, Костянтинівці та Покровську. Найбільш небезпечна ситуація станом на липень спостерігається біля останніх двох міст.
Обстріли і атаки на Костянтинівку відбуваються щоденно:
– Росіяни ведуть повітряні удари.
– Спрямовують тиск одночасно з трьох напрямків — сходу (околиці Часового Яру), півдня (поблизу Торецька) та південного заходу (важкі бої в селах Яблунівка й Олександро-Калинове).
Схожа напруженість зафіксована в агломерації Покровськ-Мирноград, яка фактично перебуває в напівоточенні:
– Південніше та західніше міст противник натрапив на затятий опір.
– Однак, прорвавшись на північно-східному фланзі, російські війська вийшли на північніше траси Покровськ-Костянтинівка.
Цей напрямок, який головнокомандувач Сирський вперше охарактеризував наприкінці червня як Добропільський, має стратегічне значення, оскільки:
– Місто Добропілля, розташоване за 20 км на північ від Покровська, слугує важливим логістичним вузлом для забезпечення гарнізону Сил оборони України в регіоні.
– Російські війська наблизилися до цієї ділянки на відстань 10 км та продовжують розширювати вклинення на північ від траси.
Командир дивізіону артилерійської розвідки окремої артилерійської бригади Національної гвардії України Віталій Литвин у телемарафоні 5 липня розповів, що ворог:
– Намагається контролювати логістику населених пунктів Мирноград і Покровськ.
– Прагне закрити підвоз боєприпасів та ускладнити евакуацію поранених.
– Завдає ударів безпілотниками по медичних автомобілях, а при використанні роботизованих комплексів — б’є безпосередньо по поранених.
Південніше на Донеччині російський наступ є більш успішним:
– Росіянам вдалося майже повністю витіснити українські підрозділи за межі Донецької області, у напрямку Дніпропетровщини.
– Пройшли далі, оголосивши про захоплення населеного пункту Дачне, розташованого на північному березі річки Вовча, яка є кордоном між двома областями.
Українське командування не визнало окупацію Дачного. Пресслужба 37-ї окремої бригади морської піхоти ЗСУ опублікувала 6 липня відео, де два бійці встановлюють прапор підрозділу на будівлі в селі, підкреслюючи:
– Символ повного та беззаперечного контролю українських сил над частиною населеного пункту.
Аналітики, зокрема представники американського “Інституту вивчення війни” (ISW), геолокували події на північній околиці Дачного, що підтверджує відновлення контролю Військами ЗСУ лише над певною частиною села. На онлайн-карті DeepState південно-східна частина Дачного показана як зона нестійкого контролю, яку не утримує жодна зі сторін.
Джерела ВВС Україна в ЗСУ повідомляють, що російські війська досі займають східні райони Дачного і намагаються там укріпитися.
### Прорив кордону на Харківщині
Попри запеклі бої в Донецькій і Сумській областях, ворог здобув тактичні результати на інших ділянках фронту.
3 липня Російське міністерство оборони оголосило про захоплення села Мілове, розташованого на кордоні з Харківською областю. Це село з минулого року зазнавало регулярних авіаційних і артилерійських обстрілів. На початку липня російським військам вдалося прорвати кордон, взяти під контроль Мілове та заглибитися на українську територію орієнтовно на 4,5 км.
4 липня Генеральний штаб ЗСУ на своїх картах також позначив це село як окуповану територію.
За даними українського проєкту OSINT DeepState, російські війська захопили Мілове “наскоком”, здійснивши швидкі штурмові дії. Окрім самого села, окупанти контролюють численні лісові смуги на захід та південь від нього.
Аналітики відзначають:
– Українському командуванню бракує резервів на цій ділянці.
– Російські сили повільно, але системно нарощують присутність.
Після Мілового, за прогнозом DeepState, ворожі війська рухатимуться на схід, намагаючись з’єднатись зі своїм плацдармом на річці Оскіл поблизу сіл Строївка та Кам’янка.
Військовий оглядач Костянтин Машовець має дещо інший погляд на подальший розвиток подій і вважає, що напрямок руху ворога — південно-західний в бік міста Великий Бурлук, відстань до якого становить 22 км від Мілового.
Він зазначає, що саме в цьому районі продовжуються паралельні наступальні операції росіян на північ від Дворічної. Південніше, вздовж річки Оскіл, вони намагаються вийти в тил українським формуванням, що обороняють Куп’янськ.
Машовець характеризує ситуацію як “кризу оборони ЗСУ”, яку намагається використати російське командування.
Джерела ВВС також повідомляють про загострення ситуації на Харківщині, зокрема у районі Куп’янська та уздовж прикордонної смуги.
Президент України Володимир Зеленський наприкінці червня заявляв ЗМІ, що Кремль планує посилити наступальні операції саме на харківському і сумському напрямках, прагнучи демонструвати нібито “успіхи” на фронті.
### Активізація бойових дій на Запоріжжі
Ще одна проблемна ділянка оборони — Запорізька область, де протягом тривалого часу тривають спроби російських військ прорвати лінію оборони поблизу міст Оріхів та Гуляйполе.
У районі Гуляйполя тривають жорстокі бої у селі Малинівка, розташованому східніше від міста. Наступ у цьому секторі почався на початку червня, однак росіяни не змогли повністю захопити населений пункт через активний опір українських сил.
8 липня, за повідомленнями російських провоєнних телеграм-каналів, ворог заявив про взяття під контроль стратегічно важливої оборонної позиції — містечка Кам’янське, розташованого на березі колишнього Каховського водосховища, західніше Оріхова.
Це ключовий оборонний вузол, що раніше був ареною інтенсивних боїв. Рельєф місцевості у вигляді висот та водних перешкод — річки Янчекрак і розчищеного берега водосховища — робить його зручним для оборони.
В українському командуванні підтвердили ВВС, що українські війська змушені були відійти з деяких позицій у Кам’янському, проте категорично спростовують інформацію про повне захоплення населеного пункту.
Речник Сил оборони Півдня Владислав Волошин пояснив:
– Ворог знищив усі позиції та будівлі, які перебували у населеному пункті.
– Українські війська відступили на більш укріплені рубежі, але все ще мають присутність на кількох вулицях.
– Російські сили, які просунулися в Кам’янському, станом на 8 липня не можуть закріпитися через постійний вогонь зі сторони ЗСУ.
Небезпека можливої стійкої присутності російських військ у Кам’янському полягає в наступному:
– Їхня далекобійна артилерія отримає можливість обстрілювати південні та східні околиці обласного центру — Запоріжжя.
– Також це дозволить контролювати транспортні шляхи, що ведуть зі Запоріжжя в східному напрямку.
Втім, у командуванні заявляють, що наразі не йдеться про масштабний наступ Росії на Запорізькому напрямку. Противник переважно атакує повітряними засобами, не застосовуючи важку бронетехніку, а використовує невеликі штурмові піхотні групи.
Зараз, за словами речника, російська армія проводить перегрупування сил і засобів для посилення чисельності штурмових підрозділів біля лінії фронту на Запорізькому напрямку.
На фотографіях — українські військові проходять тренування на полігоні в Запорізькій області, куди РФ перекинула додаткові підрозділи для наступу на кількох ключових напрямках.
