Ігор Ліскі, Наталія Гусак, Віктор Ляшко та Михайло Радуцький взяли участь у жвавій дискусії про виклики та перспективи медичної реформи в Україні.
Виклики медичної реформи
Український процес медичної реформи, як підкреслив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко, є тривалим і складним. Результат залежить від того, наскільки зуміють подолати низку ключових проблем:
-
Дефіцит людського капіталу
Ляшко зазначив, що криза кадрів полягає у значній частці медиків пенсійного віку та загальному глобальному дефіциті медичних працівників, що посилюється в усьому світі. Міністр наголосив, що вступ України до Європейського Союзу спричинить масовий відтік медперсоналу, зокрема медичних сестер, як це вже було в інших країнах. За п’ять років після інтеграції очікується сильний кадровий розрив, і від нього слід підготуватися заздалегідь.Щоб мотивувати молодь обирати медичну професію і не лише заповнити вакансії, а й витримати прогнозований період дефіциту, МОЗ розробило стратегію розвитку медсестринства. Під час спеціальних майданчиків медсестри обговорювали не лише фінансові стимули, а й інші мотиватори праці у професії.
-
Економічні фактори
Міністр підкреслив: «Не варто сподіватися на досконалу систему охорони здоров’я, якщо вона не має достатнього фінансування». Будь-які реформи в медицині обмежуються фінансовими можливостями країни, тому її економіка потребує піднесення. - Відвертість у спілкуванні
Ляшко наголосив на необхідності чесності в системі охорони здоров’я: «Ми прагнемо створити пацієнтоорієнтовану систему, але частина учасників системи або приховує частину інформації, або не говорить правду, що спотворює ініціативи та заважає їх ефективній реалізації».
Голова Національної служби здоров’я Наталія Гусак додала, що трансформація демографічної ситуації породжує нові сегменти ринку медичних послуг, зокрема потребу у лікарнях сестринського догляду, яких наразі немає.
Електронний розподіл на інтернатуру
З 2025 року розпочне роботу система електронного розподілу випускників медичних закладів, які навчалися за бюджетом, на інтернатуру. Процедура буде схожа на вступ до університету через Національний мультипредметний тест (НМТ). Після складання КРОКів (єдиного державного кваліфікаційного іспиту) та ОСКІ (об’єктивного структурованого клінічного іспиту) студенти отримуватимуть бали, за якими зможуть обирати спеціальність і місце проходження інтернатури з доступних бюджетних позицій.
Важливо, що якщо обрана клініка не може надати необхідні компетенції, для інтерна складають індивідуальний план з лікарнею для практичної підготовки та з навчальним закладом для очного циклу. Приватна клініка «Добробут» вже подала близько 50 вакансій на розподіл. Головна медична директорка клініки Олександра Машкевич зазначила, що навчання тут відповідає високим стандартам, але виникає питання державної підтримки, зокрема фінансування зарплат інтернів. Міністр Ляшко підтвердив, що інтерни у приватних закладах будуть, але для цього мають існувати пакети програм медичних гарантій, адже державне фінансування передбачає роботу у системі Національної служби здоров’я (НСЗУ).
Віктор Ляшко також зауважив, що приватний сектор нині не забирає критичну кількість молодих фахівців і що багато спеціалістів, навпаки, здобувають досвід на прифронтових територіях, де кваліфікація зростає швидше.
Освітні вимоги для медсестер та оптометристів
Ректорка Академії «Добробут» Нана Войтенко поцікавилася перспективами змін у вимогах до освіти, зокрема підвищення кваліфікації медсестер та оптометристів до рівня бакалавра. Вона наголосила, що такий крок може поглибити дефіцит кадрів, оскільки припиниться підготовка середнього медперсоналу у фахових коледжах, що суперечить урядовій політиці зміцнення передвищої освіти.
Міністр Ляшко відповів, що політичного рішення з цього питання досі не ухвалили, і наразі воно перебуває на рівні обговорення серед експертів.
Верифікація пацієнтів
Ідея впровадження єдиної електронної системи охорони здоров’я з централiзованою базою даних обговорюється з 2018 року. Чітке розуміння потреби у послугах і реальних пацієнтів, за яких НСЗУ платить, є одним з пріоритетів національної медицини. Верифікація пацієнтів відповідає вимогам міжнародних партнерів, які фінансують програму медичних гарантій.
За словами Наталії Гусак, на 1 липня 2024 року 89% дітей та 95% загальної кількості пацієнтів успішно пройшли верифікацію, що свідчить про довіру до системи. Проте 870 тисяч дітей залишаються неідентифікованими, часто через перебування за кордоном або неправильні очікування батьків.
Для непідтверджених пацієнтів розробляють додаткові рішення за участі Міністерства соціальної політики, що проводить перевірку та призупиняє соціальні виплати у разі невідвідування контролюючих органів.
Лікарське самоврядування
Законопроєкт «Про самоврядування у сфері охорони здоров’я в Україні» наразі не має перспектив на ухвалення у другому читанні через тиск та розбіжності у Верховній Раді, зауважив народний депутат, голова профільного комітету Михайло Радуцький. Він констатував розкол у депутатському середовищі під впливом медичної спільноти та нагадав, що ідея самоврядування передбачає усунення центрального контролю та передачу повноважень безпосередньо лікарям.
Міністр Ляшко назвав спроби запровадження лікарського самоврядування унікальним викликом, адже це зазвичай ініціатива медичних працівників, а не влади. В Україні ж інколи виглядає, ніби саме влада нав’язує цю ідею.
Приватна медицина в системі охорони здоров’я
Генеральний директор компанії «Добробут» Сергій Орел розповів про значний внесок приватного медичного бізнесу під час війни — понад 2 млрд гривень сплачених податків, сотні мільйонів гривень безоплатної допомоги та підтримки мобілізованих працівників. Орел звернув увагу на важливість зміни державної політики, аби приватна медицина визнавалася рівноправним партнером системи.
Ігор Ліскі, голова наглядової ради EFI Group, власник клінік «Медична Зірка» та «Мій Лікар», підкреслив, що приватна медицина пропонує інноваційні підходи, швидші рішення, сучасне обладнання. Він висловив сподівання, що якісний рівень приватних послуг розшириться на всі галузі.
Голова наглядової ради мережі «Медична Зірка» Катерина Ніколаєнко наголосила на необхідності прозорого механізму розподілу гуманітарної та технічної допомоги між усіма медзакладами незалежно від форми власності, адже медицина має бути сферою співпраці, а не конкуренції.
Міністр Ляшко підкреслив, що конкуренція — один із ключових стимулів розвитку системи. Він закликав приватні заклади розширювати контракти з НСЗУ, щоб пацієнти отримували якісні послуги на рівних умовах.
НСЗУ в особі Наталії Гусак підтвердила, що інструментів для комфортної роботи приватних закладів досить, особливо у первинній ланці допомоги та реабілітації, де приватні сімейні лікарі є цілком конкурентоспроможними.
Ситуація з КТ і МРТ
Міністр розглянув результати розслідування про те, що четвертина комп’ютерних томографів і МРТ, закуплених за майже 2,3 млрд гривень у 2023–2024 роках, досі не введені в експлуатацію, і вважає їх неповними. Ляшко пояснив, що затримки пов’язані з тривалістю монтажу дороговартісного обладнання, специфікою державних процедур та нерівними умовами для приватних і державних закладів.
Бізнесмен Ігор Ліскі додав, що уникнути таких проблем можна було б, якби МОЗ запропонувало рівні умови та умови співпраці з усіма клініками, а не ділило б фінансування непрозоро. Він нагадав, що приватні заклади часто змушені закуповувати обладнання своїм коштом, що створює нерівність у конкуренції з державними лікарнями.
Медичне страхування: перспективи та проблеми
Віктор Ляшко зауважив, що порівнювати сучасну реформу української медицини зі страховими моделями Німеччини чи інших країн, де страхування існує десятиліттями, недоцільно. Балканські країни впровадили страховий внесок від роботодавця та працівника, але через демографічні проблеми їхні медичні фонди опинилися на межі банкрутства.
В Україні демографічна ситуація ще складніша, тому питання фінансування страхового фонду залишається відкритим. Міністр вважає НСЗУ сьогодні оптимальною моделлю фінансування охорони здоров’я з такими ключовими принципами:
- доступність (територіальна та економічна);
- висока якість послуг;
- безоплатність для пацієнта.
Держава покриває базові тарифи, інші послуги можуть фінансуватися добровільним медичним страхуванням, яке повинно вдосконалюватись, зокрема у фармацевтичній частині.
Голова НСЗУ Наталія Гусак назвала програму медичних гарантій прототипом обов’язкового медичного страхування і повідомила про плани щодо закупівлі високоспеціалізованих медичних послуг зі селективним контрактуванням.
Народний депутат Михайло Радуцький, який раніше підтримував ідею страхової медицини, нині вважає її запровадження малоймовірним через високий рівень неформальної зайнятості та демографічні виклики.
Референтні центри та експертні ради
Завідувач відділення трансплантації кісткового мозку Охматдиту Олександр Лисиця висловив занепокоєння через відсутність у 2024 році затверджених критеріїв і фінального оформлення референтних центрів для надання допомоги дітям із онкологічними захворюваннями, хоча працездатність і попит зберігаються.
Лисиця також наголосив на недоліках лабораторної діагностики, особливо щодо дороговартісних молекулярно-генетичних досліджень.
Міністр Ляшко відповів, що документ щодо референтних центрів опрацьовується і буде впроваджений. Він акцентував, що лікування має бути доступним як територіально, так і інноваційно, додавши, що очікує на публічну дискусію з усіма зацікавленими сторонами.
Схожу тему підняв онколог В’ячеслав Копецький, який звернувся до очільниці НСЗУ Наталії Гусак із проханням розширити склад експертних рад, бо нині в раді, що формує специфікації для онкологічних пакетів, лише троє представників цієї галузі.
Гусак пояснила скорочення експертних груп необхідністю уникнути конфлікту інтересів і лобізму, додала, що НСЗУ готова розглядати пропозиції від спільноти для покращення системи.
Психіатрична допомога
Військовослужбовиця Альона Гринько звернула увагу на низьку якість психіатричної допомоги, відсутність протоколів обстеження та лікування, особливо для ветеранів.
Міністр Ляшко відповів, що кожна медична сфера має складнощі, але оцінювати всю систему за трьома кейсами недоцільно. Є спеціальні групи для розгляду кожного випадку.
Ректор Київського національного університету Володимир Бугров розповів про роботу Інституту психіатрії та Центру психічного здоров’я ветеранів, який є прикладом якісної реабілітації.
Паліативна допомога
Виконавча директорка благодійного фонду «Свої» Ірина Кошкіна зазначила, що паліативна допомога в Україні не є цілісною медико-соціальною послугою — пацієнти змушені звертатися у різні установи за окремими компонентами підтримки.
Міністр Ляшко наголосив, що паліатив — це право на гідну смерть і довготерміновий медичний догляд, який має окремо враховувати соціальний стандарт. Він анонсував розробку пропозицій щодо комплексного підходу та обговорення їх із фахівцями.
Голова НСЗУ Наталія Гусак повідомила, що цього року вперше проведено аналіз паліативної допомоги. Він виявив, що близько 40% пацієнтів не отримали офіційного паліативного статусу, а половина обслуговується дистанційно. За її словами, соціальний догляд у домашніх умовах має взяти на себе Міністерство соціальної політики.
Відсутність ліків в аптеках
Катерина Загорій, голова ради директорів фармацевтичної компанії «Дарниця», звернулася до влади з питанням, чому в аптеках відсутні препарати її виробника. Міністр Ляшко відповів, що проблема буде вирішена шляхом встановлення найнижчих цін на діючі речовини у національному каталозі, аби кожна аптека мала доступ до таких препаратів.
Він закликав фармацевтичні компанії надавати найнижчі ціни і повідомляти про випадки низькоякісних препаратів через фармаконагляд.
Народний депутат Михайло Радуцький додав, що відсутність ліків конкретного виробника не є порушенням закону; це виключна відповідальність власників аптечних мереж. Він також підкреслив якість української фармації, яка розглядається Єврокомісією як надійний партнер із нарощування стратегічних запасів ліків.
Вакцинація в аптеках
Процес вакцинації у фармацевтичних аптеках, що стартував минулого року, отримав схвальні відгуки. Ірина Волошина з Академії сімейної медицини навела приклад фармацевтки, яка провакцинувала понад 120 осіб за сезон, викликавши одностайне захоплення за кордоном.
Олександр Янєв, директор юридичного департаменту компанії SANOFI, поцікавився у МОЗ, чи є законодавчі чи організаційні перепони для подальшого розвитку цієї практики.
Міністр Ляшко підтримав ідею вакцинації у аптеках, підкреслюючи, що найближчий епідемічний сезон покаже її ефективність. Наразі також розглядається питання реімбурсації вартості вакцин для аптек, включених у національний календар щеплень.
Оцінка управлінських кадрів у медичній системі
Редакторка відділу «Здоров’я» LB.ua Ірина Андрейців поставила гостре запитання про якість управління в медреформі, особливо на фоні відтоку кадрів у приватний сектор.
Голова НСЗУ Наталія Гусак оцінила, що лише близько 20% керівників у системі здатні приймати якісні рішення. Вона також вказала на відтік управлінської ланки з початком війни, особливо у північних, східних і південних регіонах.
Михайло Радуцький поділився схожою оцінкою: успішних управлінців у країні можна перелічити на пальцях.
Ігор Ліскі підкреслив необхідність формування МОЗ політики, що сприяє просуванню мотивованих фахівців і створенню конкурентного середовища, орієнтованого на якість послуг.
Міністр Ляшко завершив дискусію нагадуванням, що реформа у медицині — це спільна відповідальність пацієнтів, медиків, управлінців і законотворців, і результати помітні лише через кілька років, однак досягнення вже сьогодні є значними.
Фото: Олександр Ратушняк
(Під час дискусії: Ігор Ліскі, Наталія Гусак, Віктор Ляшко, Михайло Радуцький)
