Георгій та Михайло — двоє професійних військових із Грузії, які залишили свої домівки, роботу та родини за кордоном, щоб приєднатися до Збройних сил України. Вони переконані, що ця війна — це не лише боротьба українців, а загальний виклик усьому цивілізованому світу, який повстає проти тероризму.
Георгій: "У нас із Росією війна триває давно, і ми добре знаємо, з ким маємо справу"
Георгію трохи більше тридцяти років. Він народився та виріс у Грузії, навчався у військовому училищі і проходив службу. Згодом переїхав до Іспанії, де працював охоронцем. Проте з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну він без вагань повернувся, щоб воювати у складі Грузинського легіону.
Військовий наголошує:
- Ця війна — не лише українська. Вона надто важлива і для нас.
- Росія — це не просто агресивна держава, вона не прагне жити у мирі ні з Україною, ні з Грузією.
- Українці та грузини стали жертвами терористичних дій, які переслідують мету все забрати і знищити.
Георгій вже мав досвід служби у низці підрозділів ЗСУ, зокрема у Кавказькому легіоні. Зараз він керує створенням нового добровольчого батальйону «Іберія», який об’єднуватиме іноземних воїнів, зокрема грузинів, іспанців та італійців. Для нього важливо, щоб усі бійці мали єдину мету незалежно від виду військ.
Воїн переконаний:
- Його основна мета — допомогти українському народові і забезпечити перемогу у цій війні.
Георгій свідомо уникає спілкування з близькими в Грузії задля їхньої безпеки — російські спецслужби знають про нього, і будь-які контакти можуть становити загрозу для рідних. Він підтримує зв’язок із родиною лише на відстані.
Як він розповідає:
- Родина знає, що він живий, але зараз контакти призупинені. Коли війна закінчиться, вони обов’язково зустрінуться, щоб разом насолодитись грузинським вином і хінкалі.
- Військовий не драматизує поточні події, але підкреслює, що найстрашнішим є не вибухи, а те, що залишається після них — мертві діти та скалічені люди. Це жахливо і ніколи не може стати буденністю.
Михайло: "Ми боремося не лише за Україну, а й за майбутнє Грузії"
Михайло — ще один досвідчений грузинський військовий у лавах української армії. Він понад десять років перебував на службі у Міністерстві оборони Грузії, а минулого року прибув до України, де одразу приєднався до 35-ї окремої бригади морської піхоти ЗСУ. Він вважає, що боротьба з Росією для нього — справа всього життя, а події в Україні — це продовження однієї й тієї ж війни.
Вражений мужністю українців, як військових, так і цивільних, Михайло відзначає:
- Український народ проводить героїчний спротив не тільки безпосередньо на фронті, а й завдяки тим громадянам, які працюють і живуть поруч із зонами бойових дій. Вони теж є важливою частиною цього опору.
Хоча сім’я Михайла не в захваті від того, що він знову пішов на війну, він наголошує, що це його свідомий вибір і професійна діяльність. Він розуміє всі ризики, але не має жалю щодо прийнятого рішення.
Обидва військові поділяють спільне бачення подальших дій:
- Головним завданням зараз є не загинути, а жити, щоб передати свій досвід майбутнім поколінням.
- Воїни закликають українських захисників ставити за мету саме виживання і перемогу, а не самопожертву, оскільки лише так можна принести користь країні та іншим народам у майбутньому, які можуть зіткнутися з подібними викликами.
- Їхня мрія — завершення війни не тимчасовим перемир’ям, а остаточною поразкою агресора.
Георгій і Михайло бажають, щоб у жодній країні — ні в Україні, ні у Грузії — більше не було страху перед нападом, і щоб діти двох народів зростали у мирі, вперше за багато поколінь.
Читайте головні Новини Одеси та області в Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram.
