Ця подія, що відбулася на території Стрийського парку в межах Загальної крайової виставки, стала значущим історичним моментом для українського футболу. Поєдинок між командами спортивного товариства «Сокіл» зі Львова та Кракова започаткував футбольну традицію в Україні. «Еспресо.Захід» докладно розповідає про історичний контекст появи футболу, обставини проведення цього матчу та його символічне значення як для Львова, так і для всієї держави.
Витоки та поширення футболу
футбол має глибоке коріння, що сягають античних цивілізацій, де ігри з м’ячем були популярні в Китаї, Японії, Греції та Римі. Однак сучасний футбол, як відомо, зародився в Англії в середині XIX століття.
У 1863 році у Лондоні була заснована Футбольна асоціація Англії, яка першою створила уніфіковані правила цієї гри. Головними положеннями стали заборона гру рук, крім воротаря, а також недопущення ударів по ногах і грубих блокувань, що визначило основи сучасного футболу.
Протягом другої половини XIX століття футбол розповсюдився Європою завдяки активному культурному обміну. На той час Велика Британія була провідною імперією світу, що визначало світові модні й спортивні тенденції.
У складі Австро-Угорської імперії, частиною якої був Львів, футбол проник через діяльність спортивних товариств, які підтримували фізичний розвиток молоді. Одним із таких був «Сокіл» — спортивно-гімнастична організація, заснована 1862 року в Чехії, яка здобула популярність серед слов’янських народів імперії, зокрема поляків і українців. Львівський осередок «Сокола» об’єднував представників різних національностей, сприяючи культурному обміну і поширенню нових видів спорту.
Футбол, який у Галичині спершу іменували «копаним м’ячем» або ж «копанкою», з’явився у Львові наприкінці XIX століття завдяки таким ентузіастам, як Едмунд Ценар — професор учительської семінарії. У 1891 році він опублікував перші футбольні правила в монографії «Гімнастичні ігри шкільної молоді» та привіз із Великої Британії футбольні м’ячі. У 1892 році у Львові вийшли перші футбольні правила польською мовою, а у 1894 році Володимир Лаврівський переклав їх українською, що суттєво посприяло популяризації спорту серед місцевого населення.
Львів, будучи важливим культурним і економічним центром Галичини, ідеально підходив для запровадження нових ініціатив. Вже 1894 року місто приймало Загальну крайову виставку — масштабну подію, що демонструвала досягнення науки, техніки та культури.
Виставка, яка тривала з 5 червня до 10 жовтня, привабила тисячі відвідувачів, серед яких був і імператор Франц Йосиф I, який відвідав її у вересні. У рамках виставки було збудовано стадіон у британському стилі в Стрийському парку з трибунами на 7–10 тисяч глядачів, велотреком і піщаним полем. Саме тут, 14 липня 1894 року, відбувся перший офіційний футбольний матч на території України.
Деталі першого матчу і результат гри
14 липня 1894 року о 17:00 у Стрийському парку розпочався історичний футболний матч між командами спортивного товариства «Сокіл» зі Львова та Кракова. Цей поєдинок став частиною спортивної програми Загальної крайової виставки, де також проходили гімнастичні змагання, демонстрували технічні новації, як-от електричний трамвай або музичний фонтан.
За даними обсерваторії Львівської політехніки, того дня температура повітря становила близько +24 °C, що створювало комфортні умови для гри.
Особливістю матчу було його короткочасність – він тривав лише 7 хвилин, оскільки за правилами того часу гра завершувалася після першого забитого голу. Львівська команда, відома як «Коло вчителів», була сформована з місцевих гімназистів і вчителів, а краківська представляла місцевий осередок «Сокола». Львів’яни виступали у білих футболках та сірих гімнастичних штанах, а гості — у білих футболках та синіх штанах. Роль судді виконував професор Зигмунт Виробек із Кракова. На трибунах перебувало близько 3 тисяч глядачів, що було значною аудиторією для того часу.
Перемогу здобула львівська команда з рахунком 1:0. Єдиний і переможний м’яч був забитий на 6-й хвилині Володимиром Хомицьким, 16-річним другокурсником учительської гімназії, який грав на лівому фланзі.
У спогадах, опублікованих у книзі «Спортивні спогади» Рудольфа Вацека, Хомицький згадував:
«М’яч пролетів повз захисників і несподівано опинився перед краківським воротарем. Він підняв руки, але було запізно – м’яч уже минув його».
Гра відзначалася хаотичністю, відсутністю чіткої тактики чи стратегій — основним було завдання провести м’яч у ворота, які були позначені двома прапорцями, встромленими в землю.
Цей матч не лише став першим футбольним поєдинком на теренах України, а, за деякими джерелами, є одним із перших офіційно зафіксованих матчів також і в Польщі — хоча окремі дані свідчать про можливі більш ранні ігри у Кракові. Львівський історик Богдан Люпа, досліджуючи архівні матеріали, віднайшов імена всіх 11 гравців львівської команди та їхнього тренера, підтвердивши автентичність цієї історичної події.
Значущість матчу та його історична спадщина
Перший футболний матч 14 липня 1894 року став символом початку розвитку футболу в Україні. 3 липня 1999 року Українська асоціація футболу офіційно затвердила цю дату як день народження українського футболу, спираючись на історичні документи. Хоча Одеса, Харків і Миколаїв також претендують на статус колиски українського футболу, лише львівська гра засвідчена документально.
Варто зазначити, що ця подія уособлювала дух часу, коли Львів був багатонаціональним центром, де спліталися польська, українська, єврейська та австрійська культури. Матч заклав основи футбольного розвитку в Галичині, де згодом виникли такі відомі клуби, як:
- «Погонь» — чемпіон Польщі 1922, 1923, 1925, 1926 років,
- «Україна» — перша команда з українськими гравцями, створена 1907 року.
У 2004 році, до 110-річчя матчу, у Стрийському парку встановили пам’ятний знак із написом:
«На цьому місці 14 липня 1894 року львівський “Сокіл”, перемігши футбольну команду Кракова, започаткував літопис українського футболу».
Проте історики відзначають, що меморіал розташований не зовсім на місці події — у 1894 році в цьому районі стояв виставковий павільйон, а сам стадіон розташовувався трохи далі. Незважаючи на це, знак став символом футбольної спадщини Львова.
Стрийський парк і досі лишається улюбленим місцем для львів’ян, попри те, що автентичний стадіон не зберігся після Другої світової війни. Сьогодні на тому місці ростуть кущі й дерева, але пам’ять про перший футбольний матч живе у міській та загальноукраїнській історії. Ця подія нагадує про єдність спорту, що долає кордони та століття, і про роль Львова як колиски українського футболу.
Джерело: zahid.espreso.tv
Читайте також:
- Від Зеленькова до Парижа: як учителька з Тальнівщини впроваджує українську мову у Франції
Читайте нас також у Telegram!
