Італійський тенісист та чинний лідер світового рейтингу ATP, Яннік Сіннер, провів детальну прес-конференцію після здобуття перемоги над Карлосом Алькарасом у фіналі Вімблдонського турніру 2025 року. Відповідаючи на запитання журналістів, Яннік поділився думками про значення цього тріумфу та власний досвід у грі проти свого головного конкурента.
Перш за все, на питання про важливість перемоги саме над Карлосом, Сіннер відзначив:
– «Перемога над ним, безумовно, має величезне значення. Часті поразки від одного і того ж суперника можуть бути психологічно виснажливими. Однак кожен наш поєдинок був надзвичайно напруженим і близьким. Якщо згадати всі наші зустрічі, то:
1. У Пекіні третій сет завершився з рахунком 7:6.
2. У Римі я мав можливість завершити сет на своїй подачі, але не реалізував цей шанс.
3. Потім був турнір у Парижі (Ролан Гаррос), де відбулося чимало драматичних моментів.
Я завжди вважав, що ми перебуваємо на рівних і не опускав руки. Карлос залишається для мене прикладом, адже навіть сьогодні він продемонстрував речі, в яких був кращий за мене. Саме тому ми будемо працювати над удосконаленням. Він знову постарається нас наздогнати, і не лише він – усі гравці. Наразі на нас велика ціль, тому потрібно бути готовими до наступних викликів.»
Стосовно несподіваного успіху після повернення з дискваліфікації, Яннік зауважив:
– «Якби мені у лютому чи березні сказали, що я буду фіналістом Ролан Гаррос і переможцем Вімблдону, я б просто не повірив. Навіть при найкращій підготовці вихід до грандіозних стадій турнірів Великого шолома є надзвичайно складним завданням. Саме появитися у фіналі Парижу для мене було великим досягненням, адже шлях був непростим. А перемогти на Вімблдоні – це взагалі неймовірний успіх. Водночас я завжди намагався вірити в себе і приймати будь-який результат. Єдиний шлях до підвищення майстерності – це щоденна робота над собою. Саме тому ми доклали максимальних зусиль, і надалі плануємо працювати ще наполегливіше, бо гравці не зупиняться й постійно прагнуть нас наздогнати.»
Під час обговорення ключових моментів гри Яннік відзначив:
– «Різниця у матчі була мінімальною і полягає у незначних деталях. Мені сьогодні кілька разів пощастило потрапляти м’ячем у лінії, тоді як у Парижі доля була на боці Карлоса. Обоє ми на початку матчу не особливо впевнено подавали, були труднощі з прийомом другої подачі. Проте у другому та третьому сетах я зміг знайти свій ритм на першій подачі. Четвертий сет характеризувався змінним рівнем подач, коли вдалось подати добре, а потім знову виникали проблеми. При тривалій грі три-чотири години неможливо підтримувати максимальний рівень безперервно. Сьогодні всі обставини склалися на мою користь.»
Говорячи про реакцію на поразку у фіналі Ролан Гаррос, Сіннер підкреслив:
– «Це те, чим я найбільше пишаюся. Звичайно, було нелегко, і я кілька разів ставив собі питання «А що як…?», але врешті-решт прийняв те, що відбулося. Такі поразки трапляються, і якщо ти програєш фінал Гранд-Слему з гідною грою, це набагато краще, ніж швидке вилітання. Після того був час працювати інтенсивно, бо я вірив у свої сили. Саме тому після Парижа я сказав, що мене не варто списувати з рахунків – попереду ще один великий турнір.»
Про динаміку суперництва з Карлосом Алькарасом Яннік зауважив:
– «Для мене це, перш за все, емоційне і мотиваційне питання. Коли поряд є суперник молодий, талановитий і практично завжди перемагає, ти повинен бути готовим боротися, щоб не відставати. Я задоволений, що наша праця приносить позитивні результати і ми дотримуємось правильної трудової етики. Головне – це викладатися на всі сто та шукати найкращу версію себе самого. Я не вважаю, що вже досяг піку, адже в 23 роки бути на абсолютному максимумі просто неможливо. Сподіваюся, що зможу продовжувати рухатися вперед. Важливо мати міцних конкурентів, оскільки вони вимагають постійної концентрації, розумової роботи та максимальних зусиль на тренуваннях.»
Обговорюючи специфіку покриттів, Яннік зазначив:
– «Шість попередніх матчів між нами показали, що я доміную на хардовому покритті, а він на грунтовому. Перемогти його на його улюбленій поверхні, безумовно, має особливе значення для мене. Хоча це не те, що мене сильно хвилює. Моє улюблене покриття – хард, де я здобув більшість титулів. Проте я завжди розумів, що можу комфортно грати і на інших типах поверхні. На початку кар’єри я знав, що мої удари достатньо плоскі і трав’яне покриття підходить мені найкраще. Грунт завжди був для мене складнішим через фізичні навантаження, але у цьому році все змінилося. Зіграти з Карлосом п’ять з половиною годин було величезним фізичним випробуванням і справжнім кроком уперед. Виграш на Вімблдоні – це щось особливе, і я не прив’язую цей успіх виключно до типу покриття. Вімблдон – це унікальний турнір.»
На завершення у прес-конференції було також продемонстровано відео, доступне за посиланням:
