Згідно з повідомленнями, Париж відмовиться долучатися до ініціативи закупівлі американської зброї, що зумовлено прагненням президента Емманюеля Макрона першочергово підтримувати розвиток європейського оборонного сектора. Про це інформує Politico, посилаючись на дані двох високопосадовців Франції.
Французький уряд також прагне наростити власні оборонні витрати, одночасно ідучи шляхом зменшення бюджетних видатків задля скорочення значного дефіциту державного бюджету.
Позиція Франції у цьому питанні суттєво розходиться з поглядами Німеччини. Федеральний канцлер ФРН Фрідріх Мерц відкрито підтримав ініціативу колишнього президента США Дональда Трампа. Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус уже обговорив із американським колегою можливість поставки до Німеччини систем протиповітряної оборони Patriot, що призначені для подальшої передачі Україні. За словами німецьких чиновників, сама схема, запропонована Трампом, вважається перш за все ідеєю Німеччини.
Мерц, як зазначає видання, вважає, що закупівля американського озброєння є найшвидшим способом надати Україні потребне військове оснащення. Цю ініціативу підтримали й інші союзники, серед яких виділяються:
1. Нідерланди;
2. Великобританія;
3. Кілька інших країн.
Серед держав, що наразі не планують брати участь у закупівлях зброї в США для України, окрім Франції, також називають:
– Угорщину, яка взагалі утримується від постачання зброї Києву;
– Чехію, яка, попри це, активно підтримує Україну. Прем’єр-міністр Чехії Петро Фіала наголосив, що Прага зосередиться на «альтернативних способах» надання допомоги.
Як додаткове джерело інформації, газета La Stampa повідомляє, що до цієї ініціативи не приєднається й Італія.
Медіа оцінюють потенційний обсяг постачання американської зброї для України за участю країн НАТО приблизно у 10 мільярдів доларів. У числі озброєння, що планується поставити, знаходяться системи Patriot, а також боєприпаси і ракетні комплекси. Водночас Дональд Трамп категорично відкинув ідею надання Україні далекобійних ракет і підкреслив, що не підтримує завдання ударів по Москві.
Хоча заява Трампа щодо допомоги Україні здебільшого отримала схвальні відгуки з боку Європейського союзу, вона викликала й неоднозначну реакцію. Зокрема, голова європейської дипломатії Кая Каллас висловила думку, що Сполучені Штати мають «здійснювати спільний розподіл тягаря» під час постачання озброєнь. Каллас зауважила: «Якщо ви обіцяєте надати зброю, але вказуєте, що її оплатить хтось інший, фактично ви її не надаєте», — наводить її слова агентство France Presse.
Варто нагадати, що 14 липня президент США Дональд Трамп під час зустрічі з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте пообіцяв надати Україні озброєння на «мільярдні суми», що придбає НАТО. Він особливо відзначив системи протиповітряної оборони Patriot як одне з передбачених до передачі військових засобів.
Водночас Трамп висловив незадоволення політикою Росії, яка останнім часом посилила повітряні атаки на Україну. Він також повідомив про намір США ввести 100-відсоткові вторинні мита у разі, якщо мирна угода не буде укладена протягом 50 днів. Європейські країни загалом підтримали це рішення, хоча й зауважили, що 50 днів — це надто тривалий термін.
Речник Кремля Дмитро Пєсков у свою чергу заявив, що обіцянка Трампа підвищити тарифи й передати зброю Україні сприймається не як сигнал до встановлення миру, а як сигнал до продовження бойових дій.
Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) вважають, що дії президента США Дональда Трампа базуються на переконанні: успішне просування зусиль спрямованих на посадку президента Росії Володимира Путіна за стіл переговорів повинні поєднувати в собі як економічні важелі, так і військову підтримку зі сторони Заходу. Це дозволить Україні посилити тиск на Росію на полі бою.
