Кожен третій рубль, витрачений Москвою, спрямовується на військові потреби.
Російські банки активно звертаються по фінансову підтримку до держави, оскільки позичальники намагаються погасити кредити в економіці, яка зазнала серйозних втрат через війну. Принаймні три найбільші фінансові установи РФ розглядають можливість отримання допомоги від уряду, про що повідомляє видання The Telegraph.
Цей крок свідчить про те, що країна знаходиться під сильним тиском через військове вторгнення в Україну. Зазначається, що влада дала вказівку банкам уникати повного розкриття масштабу непрацюючих кредитів, натомість практикувати реструктуризацію звітності, щоб демонструвати більш позитивні показники. Проте ця стратегія, як інформують ЗМІ, має обмежений ресурс, що й зумовлює потребу у державній підтримці банківської системи.
У матеріалі нагадують, що російська економіка зазнає значного тиску з кількох причин:
– Військові витрати, пов’язані з війною Володимира Путіна в Україні;
– Західні санкції, які продовжують обмежувати можливості країни;
– Втрата робочої сили через мобілізацію та втечу за кордон;
– Падіння цін на нафту — критично важливе джерело доходів держави.
За офіційними даними, минулого року економіка Росії зросла на 4,3%. Як повідомляє The Telegraph, третина всіх витрачених Москвою рублів направляється на військові цілі.
Водночас зростання цін на продукти харчування та дефіцит робочих рук сприяють підвищенню інфляції до двозначних показників. Більшість росіян відчувають суттєві труднощі з придбанням навіть найбільш необхідних товарів, адже, наприклад, картопля наразі є дефіцитним продуктом.
Центральний банк намагається стабілізувати ситуацію, утримуючи ключову процентну ставку на рівні 20%. Державні фінанси також перебувають під тиском значних виплат премій і високих зарплат військовослужбовцям, які покликані підтримувати сімейні бюджети військових попри стрімку інфляцію.
Крім того, доходи Росії від продажу нафти скоротилися приблизно на третину порівняно з минулим роком.
Аналітики Goldman Sachs прогнозують девальвацію рубля на 30% щодо долара США протягом поточного року, що, імовірно, призведе до подальшого подорожчання імпортної продукції.
Також у виданні наголошують, що зростає ризик посилення санкцій і торговельних обмежень: колишній президент США Дональд Трамп погрожує запровадити 100-відсоткові мита на імпорт американських товарів із країн, які торгують з Росією, якщо Володимир Путін не погодиться на мирну угоду щодо України. Це може ще більше ізолювати РФ від світової економіки.
Президент США раніше заявляв, що саме поведінка російського лідера спонукала його до введення санкцій. За словами Трампа, його дратує обман со сторони Путіна, проте він все ж сподівається на мирне врегулювання конфлікту, аби уникнути нових обмежень.
“Я вважаю, що з точки зору Путіна було б нерозумно довести економіку країни до руйнації. Він повинен зберегти свою економіку. В якомусь сенсі це можна розглядати як збереження країни. Проте економіка РФ перебуває під серйозним ударом, а ’50 днів’ — це реальна загроза, яка завдасть значної шкоди”, — зазначив американський лідер.
Головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус окреслив можливі сценарії розвитку економіки Росії до кінця року. Він підкреслив, що у випадку введення нових американських санкцій економічні проблеми в РФ можуть обертатися швидше.
За переконанням Івана Уса, до кінця року Москва матиме лише три практичні варіанти для оперативного поповнення бюджету:
1. Підвищення тарифів на комунальні послуги;
2. Скорочення соціальних видатків, зокрема пенсій та заробітних плат бюджетників;
3. Експропріація близько 60 трильйонів рублів депозитів у банках.
Таким чином, вибір для російського уряду залишається вкрай обмеженим, а економічний стан країни залишається під загрозою серйозної дестабілізації.
