Серед іноземних добровольців, які приєдналися до Збройних сил України, були як ідеалісти, що прагнули справедливості, так і люди, які намагалися втекти від особистих життєвих трагедій, зокрема нещасливого кохання.
Хотя війна Росії проти України, ймовірно, є одним із найкраще задокументованих збройних конфліктів в історії, досвід солдатів безпосередньо на передовій залишається одним із найменш висвітлених аспектів цієї події. Основна увага зосереджена на загальній картині війни, проте британський журналіст Колін Фрімен вирішив детально розповісти саме про переживання та історії солдатів.
У своїй книзі «Божевільні та хоробрі» Фрімен описує історію іноземних добровольців, які стали частиною Інтернаціонального легіону, що входить до складу українських Збройних сил. Короткий огляд цієї праці було опубліковано в британському виданні The Telegraph, де журналіст колись обіймав посаду головного закордонного кореспондента.
Журналіст порівнює потік іноземних добровольців, які вирушили на допомогу Україні в перші тижні війни, з аналогічним рухом під час Громадянської війни в Іспанії 1936–1939 років, коли тисячі волонтерів зі всього світу їхали захищати іспанську республіку від фашистських сил.
Протягом книги Фрімен відкрито описує різноманітні проблеми, з якими стикнувся український Інтернаціональний легіон:
– некомпетентність серед командування;
– прояви корупції;
– внутрішні конфлікти;
– трагедії серед добровольців, зокрема випадок, коли один легіонер загинув з рук товариша по службі.
Також автор висвітлює поширену думку, що президент Зеленський нібито закликав іноземців приєднатися до ЗСУ без консультацій із військовим керівництвом. За версією деяких джерел, це створило певні ускладнення: на той момент Україна мала достатню кількість власних добровольців, тож прибуття іноземних бійців більше ускладнювало процес їх підготовки та інтеграції, ніж приносило користь.
Попри численні труднощі та виклики, історія Інтернаціонального легіону тісно переплетена з проявами справжнього героїзму людей з різних країн, які прибули боронити Україну. Журналіст розповідає, що серед добровольців були такі категорії:
– ветерани сирійської громадянської війни, які воювали проти ІДІЛ;
– люди, що шукають адреналінових відчуттів;
– особи, які шукали втечі від особистих життєвих проблем.
Одним із яскравих прикладів є історія британського військового медика Джона Гардінга. Він переїхав до України ще у 2018 році та приєднався до батальйону «Азов». Бритець швидко переконався, що негативний імідж батальйону, створений російською пропагандою як осередок націоналістичних екстремістів, є безпідставним. Подальша доля Гардінга пов’язана з жахами битви за Маріуполь — однієї з найкривавіших і найжорстокіших сутичок сучасності. Разом із побратимами він пережив сувору облогу заводу «Азовсталь» і перепробував жахливі місяці тортур у російському полоні.
Ще одним героєм книги є молодий британський солдат Крістофер Перріман, ветеран бойових дій в Іраку, Сомалі та Боснії. Він залишив вдома маленького сина, щоб приєднатися до боротьби проти російського вторгнення. Перріман вважав, що, маючи багатий бойовий досвід, він не має морального права залишити в біді мільйони українців, які такого досвіду не мають. На жаль, наприкінці 2023 року він загинув у результаті артилерійського обстрілу.
Після тривалих трьох з половиною років конфлікту доля іноземних добровольців розвивалася різноманітно:
1. Дехто загинув у боях.
2. Частина повернулася до своїх країн та наразі проходить лікування посттравматичних розладів.
3. Інші продовжують залишатися в Україні та далі беруть участь у боротьбі разом з українськими військовими.
Останні події у війні в Україні свідчать про загострення ситуації на дипломатичному фронті. Як повідомляв УНІАН, на початку цього тижня президент США виступив із ультиматумом до Москви: або Росія та Україна досягнуть «справедливої» угоди про припинення бойових дій, або через 50 днів США вдадуться до нових, посилених санкцій щодо агресора.
Водночас багато експертів сумніваються в готовності Путіна до компромісу, адже політика Трампа, який раніше заохочував ігнорувати погрози Заходу, сформувала в нього переконання, що подібні ультиматуми — це пусті слова. Деякі аналітики також припускають, що сам Трамп навряд чи вдасться до серйозних дій після завершення терміну ультиматуму.
Читайте також актуальні Новини, щоб залишатися в курсі подій в Україні та світі.
