У червні російські війська здобули найбільші територіальні надбання за поточний рік, повідомляє видання The New York Times.
У рамках літнього наступу в червні Росія досягла рекордного з початку року щомісячного розширення захоплених українських територій. Видання проаналізувало хід подій та тактику окупантів, яка дає їм змогу поступово просуватися на українських рубежах.
Зокрема, у статті відзначається, що наразі Росія контролює понад дві третини Донецької області — ключового регіону наземних бойових дій. Російські війська сформували оточення глибиною до 16 кілометрів навколо українських підрозділів, що захищають стратегічне місто Костянтинівка, частково замикаючи їх із сходу, півдня та заходу. Крім того, вперше за понад три роки повномасштабної війни Москва прорвалася до Дніпропетровської області на сході України.
За даними моніторингового ресурсу Deep State, у червні Росія захопила понад 214 квадратних миль (приблизно 554 квадратних кілометри) української території, що перевищує показники травня, коли було контролювання близько 173 квадратних миль (448 квадратних кілометрів). Загалом це становить менше ніж 0,1% українських земель щомісяця.
У статті також підкреслюється кількісна перевага Росії у силах сухопутних та повітряних військ, у той час як Україна має обмежені ресурси й значною мірою залежить від підтримки союзників. Наприклад, адміністрація США до недавнього часу демонструвала неоднозначність у сигналах щодо готовності і можливостей подальшого озброєння українських сил.
За інформацією, російським військам вдається досягати успіхів насамперед завдяки двом основним тактикам:
1. Застосування безпілотних літальних апаратів, артилерійських снарядів та планерних бомб для фіксування та блокування українських сил.
2. Невпинний штурм окремих ділянок фронту.
У відповідь українські військові перекидають досвідчені підрозділи з дронами для негайного усунення проривів у обороні. Ця тактика порівнюється з роботою пожежників, які оперативно ліквідують вогнища пожежі.
Одним із значних факторів, що підтримують зусилля РФ, є великі бюджетні витрати на ведення війни, які спричиняють інфляційні процеси. Незважаючи на падіння цін на енергоресурси, російська нафтогазова індустрія залишається головним джерелом фінансування. Наприкінці червня президент Володимир Путін заявив, що Росія спрямовує на військові потреби 6,3% свого валового внутрішнього продукту, що становить близько 172,5 мільярда доларів.
Аналітики попереджають, що так тривати довго не може — високі військові витрати призводять до суттєвого дефіциту бюджету. За даними, за перше півріччя цього року він сягнув 47 мільярдів доларів. Наразі Росія зберігає резервні активи в обсязі понад 52,5 мільярда доларів, що дозволить покривати витрати принаймні до кінця року. Водночас експерт з енергетики та економіки Кирило Родіонов переконує, що у наступному році Кремлю доведеться «серйозно переглянути свої бюджетні пріоритети».
Останні події на фронті свідчать про просування російських військ у напрямку п’яти населених пунктів Донеччини. Зокрема, контроль над районами Котлярівки, Новомиколаївки, Піддубного, Верхньокам’янського та Федорівки констатують у Deep State.
Також, за повідомленнями, Кремль намагається направити диверсійно-розвідувальні групи до Покровська. Голова Ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ Іван Тимочко зауважує, що ворог вдається до подібних спроб, аби виявляти позиції українських сил та коригувати артилерійський вогонь, однак ці дії ведуться в межах бойових операцій. Коментуючи ситуацію на Сумщині, Тимочко зазначив, що основним задумом російських військ на цьому напрямку був прорив на десятки кілометрів у стратегічну глибину, але цей план не було реалізовано.
Таким чином, ситуація на фронті залишається напруженою, а Україна продовжує активно протистояти навалі агресора, застосовуючи ефективні тактичні прийоми та розраховуючи на підтримку міжнародних партнерів.
