У соціальних мережах вибухнула жвава дискусія щодо якості тестів національного мультипредметного тестування (НМТ), які викликають критику щороку. Цьогоріч приводом стало звернення матері дівчини, що закінчила спеціалізовану художню школу, але не змогла подолати математичний поріг і тому не вступила до бажаного вишу. Перелік претензій до НМТ виявився досить великим.
Іванна Коберник, співзасновниця громадської організації «Смарт Освіта», на своїй сторінці у Facebook докладно роз’яснює справжні проблеми НМТ та шляхи їх розв’язання.
Щорічно, з кінця травня до кінця липня, активізуються обговорення проблеми ЗНО та НМТ. Для всіх років вони мають подібний характер, з мінімальними відмінностями залежно від художності опису конкретного аспекту. Однак головна проблема лежить не там, де найбільше критики.
По-перше, варто наголосити: ЗНО досі існує через усталену культуру університетської корупції. Поки вона зберігається, вступ доведеться проводити на основі стандартизованого тесту. Розповсюджена практика здачі іспитів та заліків за хабарі, списування та фабрикація курсових і дисертацій робить інше неможливим. ЗНО власне подолало корупцію на етапі вступу: тепер нікому не допоможуть ні даровані «потрібні дзвінки», ні підкуп ректорів. Але ця система поки не знищила корупцію всередині вишів. Звісно, існують винятки – університети, де не толерують і борються зі списуванням та академічною недоброчесністю, але загалом ситуація лишається незадовільною. Саме цю призму потрібно застосовувати для розуміння НМТ.
В Європі деякі університети приймають студентів доволі легко, але понад 50% відраховують після першого року. В Україні через корупцію та заохочення «тримати» бюджетників, а не підвищувати якість освіти, подібна система не приживеться. Врешті-решт, хоч ЗНО може бути недосконалим чи застарілим, воно залишається єдиним об’єктивним інструментом для впорядкування вступників.
Друге питання — зміст самих тестів НМТ, що базуються на шкільній програмі, затвердженій Держстандартом Табачника 2012 року. Цей стандарт спрямований на знаннєвий підхід із акцентом на запам’ятовування та відтворення інформації.
Особливо гострою є проблема тесту з історії: він надто завантажений вимогами зубрити терміни, факти та дати, але майже не перевіряє розуміння причинно-наслідкових зв’язків, хоча це можна було б реалізувати навіть у чинному форматі.
Щодо математики ситуація інша. З моменту запровадження обов’язкового проходження цього тесту для всіх абітурієнтів не припиняються дискусії, чи це справедливо. Найпоширеніший аргумент — нібито мистецтву чи спорту не потрібні вищі математичні знання. Це твердження є маніпуляцією. До мистецьких чи спортивних закладів математика з високим балом не оцінюється, її вага при вступі — приблизно 0,2, тобто достатньо подолати базовий поріг, правильно розв’язавши 5 простих завдань рівня 5–6 класу (інколи одне — 7-го класу). Програма НМТ охоплює всю шкільну математику, не лише 10–11 класи.
Звісно, у тесті є і кілька складних завдань для виявлення найсильніших учнів, яким потрібен високий бал математики (185+), але мистцям і спортсменам це не актуально.
Останні дні та Український центр оцінювання якості освіти, і багато інших джерел публікували приклади завдань НМТ з математики, які є з практичним спрямуванням і засновані на знаннях 4–6 класів. Тож украй складним тест не є.
Проблема ж дійсно лежить у системі шкільної математичної освіти:
- застаріла навчальна програма;
- недостатня кількість годин для засвоєння матеріалу;
- неефективні методики викладання;
- низький рівень професійної підготовки вчителів.
За останні 12 років неодноразово була констатована нездатність українських учнів добре решати задачі на дроби та відсотки, що підтверджено двома дослідженнями PISA. Відповідних змін у програмі, впровадження додаткових збірок задач, чітких вимог до підручників і масового підвищення кваліфікації вчителів так і не відбулося.
Виникає також питання: чи доречно робити математику обов’язковою для всіх спеціальностей, включно з творчими й спортивними напрямами?
Нещодавній випадок із дівчинкою з художньої школи, яка не подолала прохідний бал з математики й не зможе вступити на омріяну спеціальність, викликав широкий резонанс у мережі. Абітурієнтів, які подають документи на спеціальності мистецького спрямування, лише кілька сотень по всій країні. Чому для них не запровадити виняток і не враховувати сертифікати з математики — це питання, у відповіді на яке досі немає чіткої позиції.
Оскільки НМТ не виконує функції державної підсумкової атестації (ДПА) — її власне і не проводить із 2020 року — виникає логічне запитання: навіщо ж робити математику обов’язковою для вступу на мистецькі напрями?
Потреба перевірки рівня математичних знань випускників залишаеться важливою, проте повернення ДПА могло би розв’язати цю проблему чесно і системно. Відповідальність за реформу у цій сфері лежить на Міністерстві освіти і науки України.
Цього року зміни вже не відбудуться, але на наступний вступний сезон є певні сподівання на позитивні зміни, якщо суспільство проявить достатній вплив. Наразі ж ДПА від популістських міркувань повертати не поспішають, а математику на мистецьких спеціальностях зробили обов’язковою. З такою логікою важко погодитися.
Третій аспект проблеми — це мультипредметність тестів, що введена з 2022 року. Абітурієнти мають скласти чотири предмети в один день. Цей крок був вимушеним через повномасштабне вторгнення. Водночас складність поступово зростає: від двох предметів у 2022 році — до чотирьох у 2024-му, з розширенням обсягу тестування з історії України.
Подібна практика мультипредметних тестів не є унікальною: США (TSAI, SAT), Південна Корея, Китай теж її використовують. В українських умовах це пов’язано з безпековими та матеріальними обмеженнями: дефіцитом обладнаних комп’ютерами приміщень, а також зменшеною кількістю центрів тестування, особливо в прифронтових регіонах. Через це учні часто змушені долати значні відстані, щоб дістатися до пунктів проведення тестів.
У сюжеті на Громадському одна дівчинка розповіла, що їй доводиться 6 годин їхати електричкою на НМТ. В умовах, коли тестуватися треба чотири рази в різні дні — це виклик і подвійне навантаження для багатьох.
Особливо важливо пам’ятати про цих дітей тим, хто живе у великих містах у відносно безпечних зонах, де можливостей здавати тести в різні дні більше.
Нарешті варто звернути увагу, що НМТ — це тест високих ставок, але це не кінець світу. Для батьків і педагогів важливо усвідомлювати, що результат дитини на НМТ — це не весь її потенціал чи особистість. Іноді стрес чи випадкові обставини можуть вплинути на успішність, але це досвід, який потрібно навчитися приймати, а не усе звинувачувати систему чи саму дитину.
Іванна Коберник, співзасновниця громадської організації «Смарт Освіта»
Матеріали рубрики «Погляд» відображають особисту думку авторів і не завжди співпадають із позицією редакції медіа «Нова українська школа». Якщо в публікації згадуються конкретні установи чи особи, медіа готове надати їм можливість висловити свою точку зору.
Фото — Pixabay
