Російські безпілотники продовжують атакувати Київ, нарощуючи інтенсивність і масовість ударів. Столицю України атакують одночасно з кількох напрямків, фактично оточуючи її та застосовуючи нові тактики. Вже в найближчому майбутньому Україна може зіткнутися з безпрецедентним напливом дронів типу «Шахед».
У цій новій фазі повітряного терору важливо сформувати багаторівневу та гнучку систему оборони Києва. Постає низка ключових питань:
– Чи стане «Герань-3» справжньою загрозою для української ППО?
– Чому ворожі безпілотники не знищують відразу на кордоні України?
– Що відомо про проєкт «Чисте небо», спрямований на захист столиці?
Усі ці теми та вже знайдені Україною рішення для оборони Києва детально розглядаються в цьому матеріалі.
### Київ під ворожим прицілом
Київ систематично піддається потужним атакам. Росія перетворила удари по столиці на складову своєї стратегії психологічного та фізичного терору. У пропагандистських ЗМІ агресора відверто закликають цілитися у цивільні райони, називаючи конкретні цілі, включно з лікарнями, урядовими установами та житловими масивами. Після ультиматуму Трампа до Путіна з вимогою припинити війну за 50 днів, російські політики агітують за «свої 50 днів», під час яких планують завдавати тотальних ударів по містах глибини України, особливо по енергетичній інфраструктурі, нафтопереробним заводам і критичним логістичним об’єктам. Мета — примусити Україну піти на перемир’я за кремлівським сценарієм. У російській пропаганді лунать заяви, що саме масштабні удари по містах можуть схилити Україну до поступок.
Останні атаки відзначаються масштабністю та регулярністю, що викликає занепокоєння серед мешканців столиці. Київ бомбардують сотнями «Шахедів» і ракет майже щотижня. Москва прагне виснажити ППО, створити постійну психологічну напругу серед цивільних, паралізувати критичні об’єкти інфраструктури та дестабілізувати повсякденне життя, сіючи страх і хаос.
Тактика Кремля включає:
– Перша хвиля — дрони-камікадзе.
– Наступна — ракети різних типів.
– Масове застосування дронів-приманок, які за планом Operation False Target (розробленим ще у 2022 році) неможливо відрізнити від бойових на радари, що виснажує українську ППО.
За оцінками ГУР, Росія виконує масштабне виробництво дронів і ракет, що дає можливість вести атаки раніше небаченого масштабу. Наприклад, у ніч проти 9 липня 2025 року зафіксовано 741 засіб повітряного нападу — це антирекорд. За даними розвідки, потужності РФ дозволяють створювати до 5000 дронів на місяць, половина з них — це справжні бойові «Шахеди», решта — імітатори. Президент України Володимир Зеленський припускає, що Росія планує запускати по тисячі дронів на добу.
### Тактичні й технологічні зміни в дронах-камікадзе
Військові аналітики відзначають суттєві трансформації в технічних характеристиках ворожих дронів. Зокрема:
– Збільшення висоти польоту — дрони тепер піднімаються на 2000-3000 метрів і перед ударом різко пірнають, що ускладнює їх ураження силами ППО.
– Зміна розмірів та впровадження нових типів боєголовок, зокрема термобаричних, які створюють потужний тиск і жар, здатний проникати крізь будівельні конструкції та спричиняти тяжкі травми, зокрема ураження легень, очних яблук і мозку навіть поза межами епіцентру вибуху.
– Термобаричні боєголовки становлять приблизно 3-5% від усієї кількості застосовуваних проти України безпілотників і особливо ефективні для руйнування великих об’єктів, зокрема електростанцій.
– Нові «Шахеди» можуть нести касетні боєприпаси та детонатори із затримкою, що збільшує ризики для рятувальників.
Аналітики з провідних центрів (CSIS, Atlantic Council) підкреслюють, що одна з основних цілей масованих атак — посіяти страх серед мирного населення, деморалізувати громадян і тискати на український уряд, спонукаючи його до поступок. Напади на столицю мають символічне значення як атаки на серце державності.
### Стан виробництва дронів у РФ та ресурси для масованих атак
За даними ГУР, Росія виготовляє щодня від 100 до 170 безпілотників і їх імітаторів. До кінця 2025 року цей показник може зрости до 190 одиниць на добу. Ворог накопичує дрони для концентрованих ударів по окремих містах, що може спричинити великі руйнування і людські втрати.
Раніше українські захисники справлялись з загрозою дронів переважно завдяки мобільним групам, які з допомогою легкого озброєння намагались збивати безпілотники на підльоті, але підвищення висоти польоту дронів значно ускладнює таке завдання. Відбуваються постійні «перегони озброєнь» між дронами та засобами їх протидії.
### Масове виробництво дронів-перехоплювачів
На тлі загрози зростає важливість систем протидії ворожим БПЛА, насамперед дронів-перехоплювачів. На початку літа 2025 року українські військові й експерти закликали до прискореного нарощування їх виробництва.
Президент Володимир Зеленський підтвердив, що дрони-перехоплювачі демонструють високу ефективність. З огляду на це Україна підписала меморандум про співпрацю з американською компанією Swift Beat, який передбачає пріоритетне постачання дронів для України на спеціальних умовах за собівартістю. Ця співпраця дозволить також передати Україні сучасні технології та забезпечити доступ до критичних компонентів.
Українські безпілотники-перехоплювачі вже активно застосовуються для ураження ворожих «Шахедів».
### Проєкт «Чисте небо» у Києві
2025 року червень та липень відзначились суттєвим зростанням інтенсивності атак на столицю. Під загрозою опинилися не лише життєво важливі об’єкти інфраструктури, а й мирні житлові райони. У відповідь у Києві розгортають інноваційну систему перехоплення безпілотників на базі вітчизняних дронів-перехоплювачів — проєкт «Чисте небо».
На цей проєкт виділено 6,5 мільйона доларів, які підуть на закупівлю сучасного обладнання, створення навчального центру для операторів, формування мобільних підрозділів та налагодження ефективної координації з Генеральним штабом, Повітряними силами та іншими компонентами ЗСУ. Завдяки цим заходам уже було перехоплено близько 550 російських безпілотників типу «Шахед».
Завдяки агресивному розгортанню проєкту Україна суттєво підвищує свій потенціал у сфері протиповітряної оборони столиці.
### Нарощування виробництва дронів-перехоплювачів
За інформацією Агентства оборонних закупівель, Україні вдається значно збільшувати обсяги виробництва дронів-перехоплювачів. Наразі три компанії, вітчизняні та американські, готові виготовляти їх у великих кількостях. Директор агентства Арсен Жумаділов повідомив, що вже замовлено «десятки тисяч» таких безпілотників, і контрактування продовжуватиметься. Темпи виробництва залежать від виробничих потужностей і державного фінансування.
За потреби Агентство готове укладати контракти з країнами-партнерами, аби надлишкові дрони в рамках міжнародної допомоги передавати Україні. Також розглядається «данська модель», при якій країни ЄС безпосередньо фінансуватимуть українських виробників зброї, забезпечуючи оперативне постачання Збройним Силам України.
### Додаткові системи Patriot
План президента США Дональда Трампа щодо постачання в Україну додаткових батарей систем Patriot має стратегічне значення, оскільки ці комплекси ефективно перехоплюють балістичні та крилаті ракети, захищаючи ключову інфраструктуру та населені пункти. Наприкінці липня 2025 року канцлер Німеччини Фрідріх Мерц анонсував швидку поставку цих систем Україні, а агентство Reuters повідомляє про активну підготовку до їх перекидання, зокрема до Києва.
Паралельно Україна робить ставку на дрони-перехоплювачі для боротьби з масованим натиском «Шахедів», оскільки це технологічно й економічно вигідний спосіб нейтралізації великої кількості недорогих ударних безпілотників. Стратегія полягає у побудові багатошарової протиповітряної оборони, де Patriot відповідають за боротьбу з ракетами, а дрони-перехоплювачі — за протидію ворожим БПЛА.
### «Герань-3» — нова виклик для ППО
Авіаційний експерт Валерій Романенко зазначив, що новий ударний дрон «Герань-3» (Shahed-238) становить суттєвішу загрозу для української протиповітряної оборони, ніж попередні версії. Головна відмінність — наявність реактивного двигуна, що дає максимальну швидкість щонайменше 400 км/год. Це ускладнює застосування зенітних дронів і рухомих вогневих груп із легким озброєнням, оскільки вони просто не встигають реагувати.
Внаслідок високої швидкості і теплового сліду дрон вимагає застосування дорогих засобів ураження, зокрема зенітних ракет або винищувачів, які можуть вести цілеспрямований візуальний супровід. Використання гармат на належній висоті може стати ефективним економічним рішенням.
Додатково «Герань-3» здатний наводитися на радарне випромінювання, що створює загрозу для українських РЛС. Однак масове виробництво цього дрона обмежене через високу вартість реактивного двигуна (40–50 тисяч доларів), у порівнянні з поршневими двигунами Shahed-2, які коштують 12–15 тисяч доларів.
Електронне оснащення «Герань-3» включає імпортні компоненти зі США, Швейцарії та Канади, що робить їх залежними від імпортних технологій.
На думку експерта, «Герань-3» — виклик, але не кардинальна зміна балансу сил. Потрібно переорієнтувати ресурси ППО: водночас із винищувачами більшою мірою задіювати зенітні ракетні комплекси і артилерію середньої та малої дальності.
### Причини, чому «Шахеди» не збивають на кордоні
Романенко пояснює, що ворожі безпілотники не можуть бути збиті при перетині кордону через:
– Постійну зміну їх маршрутів, яка ускладнює оперативне передислокування мобільних груп.
– Обмежені можливості мобільних підрозділів (дво-трьох осіб на позашляховиках зі зброєю), які можуть збити максимум одну ціль із великої хвилі дронів.
– Високу вартість застосування зенітно-ракетних систем щодо відносно дешевих ударних безпілотників.
– Неможливість повністю перекрити небо навіть сучасними ЗРК або зенітною артилерією при масованих атаках.
Саме тому потрібна багаторівнева та комплексна ППО із залученням авіації. Зокрема, на великій висоті (близько 3000 м) винищувачі більш ефективні, а низький політ дронів ускладнює їх перехоплення.
Іноді «Шахедів» доводиться збивати безпосередньо над Києвом, особливо якщо вони загрожують важливим об’єктам, як-от радарам чи пунктам управління ППО. У таких випадках пріоритет віддається знищенню дрона в повітрі, навіть з ризиком падіння уламків у житлових районах.
### Зенітні дрони як стратегічна відповідь
Романенко вважає, що ідеальним способом боротьби з Shahed-136 з поршневими двигунами є застосування зенітних дронів, ідея яких полягає в принципі «подібне знищується подібним». Використання дронів-перехоплювачів економічно вигідніше, ніж дорогих ракет або зенітних комплексів, бо вартість бойового знищення іранського безпілотника удвічі вища за вартість самого дрона-перехоплювача.
Однак для реалізації цієї ідеї потрібно подолати технічні перешкоди та координувати роботу виробників безпілотників.
Романенко також відзначає, що Росія активно вдосконалює свої безпілотники, підвищуючи їх ефективність та коефіцієнт ураження. Тому Україні необхідно розвивати та удосконалювати свої системи захисту, інтегруючи різні компоненти ППО.
За словами експерта, пріоритетом повинно бути знищення виробничих потужностей, де виготовляються «Шахеди», а не тільки оборона від нападів у повітрі. Ворог цілеспрямовано б’є по енергетичній та виробничій інфраструктурі, а не по селах.
Для захисту столиці планується створення мобільних протиповітряних груп, які об’єднають операторів дронів, артилерійські і кулеметні підрозділи. Така система має адаптуватись до типів загроз і висот польотів, забезпечуючи багаторівневий захист, що є ключем до збереження життєдіяльності міста.
### Підготовка до рекордної хвилі дронів
Розвідка повідомляє, що Росія зосередила до 950 ударних дронів Shahed на різних пунктах запуску, що відкриває можливість для одночасного масованого удару найближчими днями. За словами Романенка, використання дронів зумовлене не високою ефективністю, а простотою та дешевизною їх виробництва.
Основні складові:
– Більшість деталей походять з Китаю, включно з електронікою і двигунами.
– Навіть якщо використовується західна електроніка, це переважно доступні комерційні компоненти.
– На відміну від дорогих крилатих ракет, таких як Х-101, які коштують близько 1 млн доларів, однакову суму можна інвестувати у 30 «Шахедів», що робить їх застосування масовим і економічно вигідним.
Моніторинг атак у липні 2025 року свідчить про накопичення ресурсів для масштабної атаки — кількість безпілотників у повітрі варіюється, що може відображати підготовку до одночасного масового удару.
### Наслідки для населення та міста
Через посилення атак червень 2025 року став рекордним за кількістю жертв: за даними ООН, загинуло 232 українці, 1343 отримали поранення, серед них діти. Попри загрози та руйнування, життя у столиці продовжується: люди йдуть на роботу, відкривають кав’ярні, працює метро. Однак останніми тижнями все частіше кияни переходять на ночівлі у метро, як це було у 2022 році. Майбутня кількість мешканців, які можуть залишити місто за умов подальшого посилення атак, наразі передбачити важко.
