Зростання попиту на військове озброєння, викликане посиленням геополітичних загроз і майбутніх конфліктів, змушує держави переглядати свої оборонні стратегії. Одні країни збільшують військові бюджети до сотень мільярдів чи навіть трильйонів доларів, інші інвестують у закупівлю імпортних боєприпасів та техніки, треті залучають інвесторів для масштабування оборонної промисловості, а деякі обирають старі методи — шпіонаж, щоб заволодіти технологічною документацією та налагодити власне виробництво за чужими зразками. Цей останній напрям набирає дедалі більшої популярності.
Нещодавно Контррозвідка Служби безпеки України затримала у Києві двох громадян Китаю, які намагалися нелегально вивезти до КНР секретні документи щодо українського ракетного комплексу РК-360МЦ «Нептун». За даними СБУ, колишній студент із КНР планував отримати технічну документацію з виробництва українських ракет и для цього намагався завербувати українського громадянина, пов’язаного з розробками новітніх озброєнь для Сил оборони.
### Українські операції як каталізатор зростаючого глобального інтересу до вітчизняної зброї
Історія з китайськими шпигунами не випадкова. Ракетний комплекс РК-360МЦ «Нептун» прославився у світі завдяки операції знищення флагмана Чорноморського флоту РФ — ракетного крейсера «Москва» у квітні 2022 року. Цей факт підтверджує, що міжнародні гравці дуже зацікавлені в українських військових технологіях, особливо у тих, які отримали широке резонансне висвітлення у світових медіа.
У 2023 році світові стали відомі нові розробки українських інженерів — зокрема, надводний безпілотник «Sea Baby», завдяки якому у липні того ж року було пошкоджено Кримський міст. Ця технологія здобула популярність завдяки низці успішних ударів по ворожій інфраструктурі та військових кораблях. Крім атаки на міст, «Sea Baby» за період 2022–2023 років вразив:
– російські фрегати «Адмірал Макаров» та «Адмірал Ессен»;
– мінний тральщик «Іван Голубец»;
– патрульний корабель «Ладний»;
– ракетоносії «Самум» і «Буян»;
– корабель «Павел Дєржавін».
Не можна оминути увагою також надводний морський дрон «Magura V7», який успішно застосовувався як для знищення ворожих катерів та човнів, так і вперше в історії — для збиття винищувача. 2 травня 2025 року «Magura V7» у Чорному морі поцілив у два російські багатоцільові винищувачі Су-30 «Flanker», озброєні ракетами класу «повітря–повітря» AIM-9 «Sidewinder». Цей дрон виконує функції:
– зенітно-ракетного комплексу;
– дрона-камікадзе для знищення кораблів;
– логістичної платформи;
– патрульного засобу;
– протичовнового інструменту.
Такі технології вже стали об’єктом бажань багатьох держав, зацікавлених у модернізації своїх арсеналів сучасними, надійними та ефективними військовими рішеннями.
### Війна дронів та операція «Павутина»: приклад високотехнологічної війни
Операція «Павутина», проведена СБУ 1 червня 2025 року на території РФ, стала резонансною як серед світової спільноти, так і серед спеціалістів. Під час неї одночасно було пошкоджено літаки на чотирьох військових аеродромах — «Олєнья», «Іваново», «Дягілєво» та «Бєлая», що були базами для російської стратегічної авіації. За інформацією СБУ, втрати російських військово-повітряних сил сягнули 41 одиниці, зокрема:
– літаки А-50;
– стратегічні бомбардувальники Ту-95, Ту-22 та Ту-160;
– транспортні літаки Ан-12;
– паливозаправники Іл-78.
Загальний збиток агресора перевищив 7 мільярдів доларів США. Світові ЗМІ уже назвали «Павутину» однією з найзухваліших операцій останнього часу. Унікальність операції полягає також у використанні FPV-дронів, розроблених та виготовлених інженерами СБУ, які обладнані штучним інтелектом, що значно підвищує ефективність безпілотних систем.
### Новітня військова історія: тенденції у розвитку української оборонної промисловості
Популярність українських військових технологій продовжує зростати. Минулого року Міністерство оборони України повідомило про створення DELTA — екосистеми військових продуктів, яка значно полегшує планування і ведення бойових операцій. До системи DELTA входять:
– мобільний застосунок;
– захищений військовий месенджер;
– безпечний стримінг з поля бою;
– цифрова карта;
– інструменти для оперативного планування та інтеграції з іншими системами.
Ця платформа допомагає військовим координувати дії та обмінюватися інформацією про розташування ворога в захищеному цифровому просторі. Повідомляється, що іноземні партнери, серед яких є одна з країн НАТО, уже висловили зацікавленість у експорті цієї системи.
На недавній оборонній виставці Indo Defence Expo & Forum в Індонезії Україна представила ряд сучасних розробок, які викликали значний інтерес експертів та потенційних покупців. Особливу увагу привернули:
– засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ);
– бронетехніка;
– артилерійські системи;
– безпілотні літальні апарати.
Серед конкретних зразків — модернізована РЛС П-18С, що може виявляти цілі на відстані до 350 км, система бойової автоматизації «Новатор», міномет МП-120, самохідна артилерійська установка 2С22 «Богдана» та засоби РЕБ від компанії «Kvertus».
### Виклики та перспективи розвитку вітчизняного ВПК
Незважаючи на зростаюче міжнародне визнання та інтерес до української оборонної продукції, вітчизняна промисловість стикається з низкою проблем, які стримують максимальне розкриття її потенціалу. Серед ключових труднощів:
1. Бюрократичні обмеження в сфері експорту, що ускладнюють вихід на міжнародні ринки.
2. Недостатність ресурсів для масштабування виробництва та впровадження інновацій.
3. Відсутність сталого механізму сертифікації озброєння за стандартами НАТО, що обмежує доступ на ринки держав-членів Альянсу.
4. Відсутність прямого контакту між українськими розробниками та закордонними замовниками, що змушує працювати через посередників.
5. Брак професійного маркетингу та централізованої комунікаційної стратегії, що призводить до того, що світові медіа іноді дізнаються про успіхи української оборонки випадково або через непідтверджені джерела.
6. Відсутність державної платформи з публічним каталогом успішних розробок, що могло б посилити імідж і довіру до української продукції.
Окремо слід звернути увагу на проблему захисту інтелектуальної власності. Відомо про випадки копіювання українських технологій навіть партнерами. Зокрема, британське видання Telegraph з посиланням на генерального директора компанії «Skyeton» (виробника дронів «Raybird») повідомляє, що низка європейських фірм під приводом співпраці намагалася отримати доступ до українських розробок і видавати їх за власні, отримуючи мільярдні контракти. Це яскраво ілюструє високий ризик втрати інтелектуальних прав.
Для мінімізації таких загроз необхідне:
– створення публічної державної платформи з каталогом успішних розробок;
– запуск державного реєстру оборонних продуктів із відповідним юридичним супроводом;
– формування Центру захисту інтелектуальної власності ВПК з компетенціями у сферах правового захисту та кібербезпеки.
Сьогодні український військово-промисловий комплекс активно розвивається та нарощує потенціал. Надзвичайно важливо використати момент, коли розробники перебувають на піку популярності, завдяки численним успішним операціям на фронті. Забезпечення виходу української оборонної продукції на світовий ринок і залучення значних інвестицій сприятиме масштабуванню виробництва, інноваціям і модернізації виробничих потужностей. Це, у свою чергу, забезпечить вагому підтримку як обороноздатності України, так і стійкості її економіки.
