Судова інстанція у своєму рішенні аргументувала, що інтерес дитини полягає у можливості проводити час із обома батьками, а батьківські обов’язки та відповідальність не залежать від сексуальної орієнтації батьків. Зокрема, було підкреслено такі ключові аспекти:
1. Найважливішим є забезпечення прав дитини на рівний доступ до спілкування з кожним із батьків.
2. Відповідальність батьків за виховання та підтримку дитини не повинна оцінюватися з огляду на їхню сексуальну ідентичність.
3. Забезпечення стабільного та гармонійного середовища для дитини в пріоритеті, що передбачає участь у її житті обох батьків незалежно від їх особистих характеристик.
Таким чином, суд підтвердив принцип рівності батьків у реалізації батьківських прав і наголосив, що інтереси дитини мають бути головним чинником у винесенні рішень щодо її опіки та часового розподілу з батьками.
