Чи можуть вилучити авто за порушення правил мобілізації?
Додаткові санкції накладаються у випадках тривалого несплатження штрафів за ухилення від мобілізації, розмір яких становить від 17 до 25 тисяч гривень, і при цьому таких штрафів може бути кілька. У разі, якщо штрафи прострочені і залишаються неоплаченими, можливе застосування заходів, серед яких арешт банківських рахунків та майна порушника, а також позбавлення водійських прав. Проте остаточне рішення щодо блокування рахунків може бути ухвалене лише виключно судом.
Якщо штраф, приміром у розмірі 25,5 тисячі гривень, не сплачений у встановлений термін – протягом 15 днів – сума штрафу автоматично подвоюється. Так, загальна сума штрафів у 160 тисяч гривень формується із трьох несплачених стягнень, зауважує експертка Олена Хоменко.
У межах виконавчого провадження, якщо загальна заборгованість перевищує 165 тисяч гривень і складається з кількох штрафів, у 2025 році державний виконавець має право накладати арешт на майно боржника та виставляти його на продаж на офіційних майданчиках СЕТАМ, що здійснюють реалізацію рухомого та нерухомого майна. Отже, авто може бути проданим за рішенням виконавця, пояснює вона РБК-Україна.
Чому майно вилучають рідко?
За проханням РБК-Україна, Олена Хоменко проаналізувала поточну кількість судових справ, пов’язаних із позбавленням водійських прав за порушення військового обліку, і виявила, що їх не так багато.
Дані судового реєстру свідчать:
– з початку 2025 року розглядається 59 справ, пов’язаних із позбавленням водійських прав через порушення військового обліку;
– у 9 справах вже винесено судові рішення;
– ще 50 справ перебувають на стадії розгляду.
Основна частина цих справ стосується оскаржень штрафів, а також відкриття виконавчих проваджень у зв’язку з невнесенням оновлених даних або неявкою за повістками, відзначає експертка.
Вона також підкреслює, що тривалість судових процедур і навантаження на суди у період воєнного стану значною мірою впливають на затримки в притягненні до відповідальності. Окрім того, регулярні перерви судових засідань через оголошення повітряних тривог чи інші форс-мажорні обставини здатні ускладнювати процес.
Ще одним фактором, що стримує масове звернення до суду, є необхідність сплати судового збору при подачі позову. Через те, що у державному бюджеті ці видатки для територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) не передбачені, зазначає керуючий партнер адвокатського об’єднання «Актум», багато хто утримується від ініціювання судових процесів.
Важливо: даний матеріал носить суто інформаційний характер і не є юридичною консультацією. РБК-Україна не несе відповідальності за будь-які дії, здійснені на основі цієї інформації. У разі потреби у кваліфікованій правовій допомозі або роз’ясненні законодавства рекомендується звертатися до компетентного юриста.
