«Я готова сьогодні ж на колінах дійти до церкви Мегалохарі, аби вчасно знайти працівника на наступний сезон», — так свого неспокою не приховує Матіна, власниця бутика Armonia на грецькому острові Тінос. Вона говорить про найвідоміше греко-православне паломництво, яке щорічно, 15 серпня, збирає вірян на одному з Кікладських островів. Паломники піднімаються пішки на колінах довгою дорогою до церкви, молячись, щоби Свята Марія виконала їхні задуми: здоров’я, підтримку та допомогу.
Матіна також ледь не вимагає допомоги, адже відчайдушно шукає персонал, однак беззначний успіх у цьому. Навіть попри те, що на Тіносі зарплати трохи вищі, ніж в Афінах, а вона пропонує житло, кадровий дефіцит у літній сезон лише зростає. Майже на кожному кроці цього популярного туристичного острова зустрічаються оголошення: «Шукаємо персонал».
Поруч із бутиком у ювелірному магазині працює ввічлива продавчиня Тамара, яка майже не володіє грецькою мовою. Вона вміє лише прості вітання, а далі переходить на англійську. Щоб задовольнити потреби старшого грецькомовного клієнта, вона часто звертається до власника. Власник магазину з радістю зазначає, що радий мати таку співробітницю хоча б на все літо. Тамара — громадянка Грузії, яка приїхала до Греції як сезонна працівниця на законних підставах і вже місяць працює на острові.
Читайте також: Скандал із субсидіями викликав урядову кризу в Греції
Грецькі готельєри відчайдушно шукають кадри
Теоретично більше іноземців усіх типів, як Тамара, могли б легально приїжджати до Греції для роботи. Весною минулого року влада Афін уклала відповідні двосторонні угоди з Вірменією, Грузією, Молдовою, а також з Індією, Філіппінами та В’єтнамом, беручи на себе зобов’язання найняти 40 тисяч іноземних сезонних працівників. Проте реальне виконання цих домовленостей або надто повільне, або практично відсутнє.
Причини цього:
- надмірна бюрократія;
- брак персоналу у грецьких консульствах за кордоном;
- не надто привабливі умови працевлаштування.
У результаті готельні заклади по всій країні продовжують гостро відчувати нестачу:
- рецепціоністів;
- покоївок;
- рятувальників;
- охоронців;
- офіціантів;
- кухарів.
За даними Грецької асоціації готелів, від 60 тисяч працівників бракує у сфері гостинності.
Безпрецедентний дефіцит робочої сили
Йоргос Хосоглу, президент Грецької федерації працівників харчової промисловості та туризму, пояснює таку кризу частково наслідками пандемії COVID-19 2020-2023 років, яка вразила всю Європу. Греція ж відчула її найбільше: «Ми маємо безпрецедентний дефіцит кваліфікованого та досвідченого персоналу, особливо у сфері готельного та ресторанного бізнесу. Після локдаунів чимало працівників виїхали, не повернувшись назад у галузь».
Основні фактори такої ситуації:
- Сезонність туристичної галузі. Після завершення туристичного сезону, коли готелі і пляжні заклади зачиняються, працівники мають право на допомогу з безробіття лише на три місяці.
- Зростаючі витрати на проживання, що ставлять під загрозу виживання в міжсезоння.
- Молодь дедалі частіше шукає сезонної роботи в Північній Європі, навіть у так віддаленій країні, як Ісландія.
- Тривалий відтік албанських працівників, які роками становили дешеву робочу силу: вони або виходять на пенсію, або мігрують.
Забуті албанські працівники
Грецька економіка з 1990-х років вибудовувала свою основу в туризмі, сільському господарстві та будівництві значною мірою на іммігрантах. До економічної кризи Греція була сильно залежною від робочої сили з Албанії. Програми підтримки у 2010-2018 роках призвели до тимчасового падіння попиту на іммігрантів, але після пандемії цей попит збільшився в рази через відновлення економіки й стрімке зростання туризму.
Аналогічна картина спостерігається і в інших країнах, які пропонують більш конкурентоспроможні зарплати та зручні процедури легалізації імміграції. Через це чимало сільськогосподарських працівників, які покинули Грецію, не повернулися назад. Виходить, що Греції необхідна приваблива імміграційна політика, адже крім як мінімум 60 тисяч працівників, яких бракує у туризмові, буда потрібна додаткова робоча сила близько:
- 50–60 тисяч у будівельній галузі;
- 60 тисяч у сільському господарстві.
Афіни: правий поворот замість розсудливої імміграційної політики
Консервативний уряд прем’єр-міністра Кіріакоса Міцотакіса обрав жорстку антиміграційну стратегію. Політика ускладнює життя легальним іммігрантам і спрямована на боротьбу з нелегальною міграцією з метою здобути підтримку правих виборців.
Так, колишній міністр міграції Макіс Ворідіс, який пішов у відставку наприкінці червня через скандал, пов’язаний із незаконними сільськогосподарськими субсидіями ЄС, значно ускладнив легалізацію перебування іммігрантів. Він:
- «заморозив» процедуру продовження дозволу на проживання;
- створив проблеми для тих, хто багато років жив і працював у країні.
Новий міністр, ультраправий Танос Плевріс, з моменту призначення майже не займався питаннями легальної імміграції. Натомість він сфокусувався на посиленні законодавства щодо надання притулку. На думку Плевріса, найвищим пріоритетом є депортація нелегальних мігрантів. За його словами, ті, хто нелегально потрапляє до Європи або чий статус біженця відхиляється, не мають права перебувати в Європейському Союзі та мають бути негайно повернені до країн походження.
«В’язниця або депортація»
На неформальній зустрічі Ради міністрів внутрішніх справ ЄС у Копенгагені в липні Плевріс відкрито заявив, що Греція не в змозі впоратися з потоком нелегальних мігрантів з Лівії. За даними Афін, упродовж року до країни прибули 9000 осіб, здебільшого через острів Крит. Міністр з гордістю представив новий закон, який передбачає ув’язнення на строк до п’яти років для заявників на отримання притулку, чиї клопотання відхилені, але які відмовляються повертатися до рідних країн.
«Ті, хто перебуває в нашій країні нелегально, мають два варіанти: в’язниця або повернення», — зазначив міністр і доручив виготовити плакати з цим гаслом для поширення у соціальних мережах.
