Наступною потенційною ціллю країни-окупанта Росії навряд чи стане Північноатлантичний альянс (НАТО). Москва розглядатиме атакування Альянсу лише у випадку безпосереднього втручання Заходу у війну в Україні. Водночас рішення Володимира Путіна розпочати військові дії проти інших країн пострадянського простору, зокрема Молдови, значною мірою залежить від подальших кроків самого НАТО. Таку думку висловила експертка з аналізу російської військової стратегії Ребекка Кофлер.
У своїй статті для видання The Telegraph вона зазначила, що Росія дійсно готується до нових військових конфліктів, однак їхній напрямок навряд чи спрямовано безпосередньо проти НАТО. Швидше за все, Кремль має намір розпочати агресивні дії проти однієї з пострадянських держав.
За словами Ребекки Кофлер, стратегія Північноатлантичного альянсу має суттєво змінитися, щоб ефективно стримувати Росію від застосування так званої «асиметричної війни», в якій сильні сторони супротивника обходяться, а атаки спрямовуються уразливі місця.
Основні напрямки потенційної гібридної агресії РФ проти НАТО включають:
– превентивні удари по системах C4ISR (командування, управління, зв’язок, комп’ютери, розвідка, спостереження і рекогносцировка);
– ураження космічних систем, що значно послабить обороноздатність Альянсу.
Ребекка Кофлер наголосила на необхідності посилити захист критично важливої інфраструктури НАТО, зокрема:
– космічної інфраструктури;
– критичних об’єктів, уразливих до кібератак;
– підводних комунікаційних кабелів.
Окрім цього, вона підкреслила потребу у припиненні проникнення російських агентурних мереж у розвідувальні структури Європи.
Аналітик також закликала НАТО активізувати нарощування бойового потенціалу, оскільки Росія виробляє боєприпаси набагато швидшими темпами, ніж західні країни. Європі слід прискорити виробництво таких військових засобів, як:
– системи протиповітряної оборони (ППО);
– танки;
– безпілотні літальні апарати (БПЛА);
– снаряди та різноманітні боєприпаси.
Окрім технічного переозброєння, експертка наголосила на важливості інтенсифікації набору та навчання військових кадрів. Це стає особливо актуальним на тлі оголошеної в Росії мобілізації та розгляду Держдумою законопроєкту щодо впровадження цілорічного призову до збройних сил з 2026 року.
За словами Ребекки Кофлер, незважаючи на велику серйозність загрози з боку Російської Федерації, у НАТО ще є достатньо часу для зміцнення оборонних позицій. Водночас бездіяльність у цей період може призвести до трагічних наслідків, зважаючи на ту ціну, яку платить Україна за захист від російської військової агресії.
Як повідомляв «Главред», головнокомандувач силами НАТО в Європі генерал Алекс Гринкевич висловив думку про те, що Європі необхідно готуватися не тільки до протистояння з Росією, а й з Китаєм. Він прогнозує, що 2027 рік може стати роком проблем і кризи, а західним країнам залишилось приблизно півтора роки на підготовку до цих викликів.
Варто зазначити, що Росія вже встановила обладнання для радіоелектронної боротьби на відстані 20 кілометрів від кордонів Естонії. Це викликало занепокоєння у Талліні, який визнає такі дії загрозою для систем GPS і чекає офіційних пояснень від російських військових.
Колишній головнокомандувач ЗСУ, а нині посол України у Великій Британії Валерій Залужний також висловив думку, що НАТО не готове до потенційного наступного військового конфлікту. Він вважає, що переозброєння, на яке робить ставку Альянс, не є панацеєю. На його переконання, Альянсу необхідна нова військова доктрина, яка відповідала б сучасним викликам.
