«Людина, яка змінила все» (2011)
Бейсбол є одним із найпопулярніших видів спорту у Сполучених Штатах Америки, водночас майже невідомим та складним для розуміння за межами цієї країни, за винятком кількох азійських держав. Однак велика популярність бейсболу в США сприяла появі численних кінематографічних робіт, присвячених цій грі.
Фільм «Людина, яка змінила все» — біографічна драма, що розповідає історію менеджера каліфорнійської бейсбольної команди «Окленд Атлетікс» Білла Біна. Він першим у світі застосував математичний алгоритм для підбору гравців і формування команди. Разом зі своїм асистентом, випускником економічного факультету Єлю Пітером Брендом, Бін використовував новий підхід моделювання гри, який на початку викликав довіру вкрай мало у команди або тренера. Зокрема, тренер Арт Хоу активно заперечував цьому методу. Проте наполеглива праця Біна і Бренда докорінно змінила бейсбол, а їхній підхід нині застосовується повсюдно.
Режисер Беннетт Міллер у своєму фільмі водночас розповідає цю історію і занурює глядачів у специфіку гри з її складною термінологією та заплутаними правилами. Прекрасно виписаний сценарій Аарона Соркіна — майстра драматургії виробничих драм — створює ідеальне поєднання спортивного кіно та розкриття механізмів, які стоять за спортом. Блискуча акторська гра, у складі якої Бред Пітт, Джона Гілл, Сеймур Гофман і Кріс Пратт, надає стрічці статусу класичного твору спортивного кінематографа.
«Нокдаун» (2005)
Бокс — найпоширеніша спортивна тема у кіно. Боксерська драма в 1940–1950-х роках формувала піджанр нуару. Фільми «Рокко і його брати» Лукіно Вісконті, «Скажений бик» Мартіна Скорсезе, а також «Боксер» Джима Шерідана здобули визнання завдяки своїм драматичним сюжетам, пов’язаним із боксерським світом. Однак один із найбільш емоційних біографічних фільмів про бокс — це «Нокдаун» Рона Говарда.
Це зворушлива спортивна історія про американо-ірландського боксера Джима Джея Бреддока, відомого також під прізвиськом Cinderella Man. Його доля стала символом американської мрії: до 30 років він мав помірковано успішну кар’єру, заробив гроші та планував завершити спортивне життя. Проте криза Великої депресії призвела до банкрутства, поставивши його сім’ю на межу виживання. Маючи поранену руку та у віці, досить критичному для боксерів, Бреддок вирішує повернутися на ринг і кинути виклик найперспективнішому боксеру Максу Беру, чия кар’єра супроводжувалася смертельними випадками серед суперників.
Цей фільм зосереджується на темі мотивації, показуючи, що Бреддок боровся не за титули, а за виживання своєї родини. Він поєднує спортивну драму з сімейною історією, органічно вплетеною в історичний контекст 1930-х років. Окрім того, відзначається видатна акторська гра Рассела Кроу та Рене Зельвеґер, які виконали ролі подружжя Бреддоків.
«Аутсайдери» (2019)
Оригінальна назва фільму Джеймса Менголда — Ford VS Ferrari. У центрі сюжету стоїть протистояння двох автомобільних гігантів — компаній Ford та Ferrari — які змагаються на легендарних автоперегонах Ле-Ман у Франції, з’ясовуючи, хто гідніший перемоги.
Головними персонажами є автоконструктор Керол Шелбі (у виконанні Метта Деймона) та гонщик Кен Майлз (Крістіан Бейл). Вони спільними зусиллями розробляють спортивну модель Ford, щоб здолати непереможний Ferrari.
Фільм відзначається динамічним монтажем і відшліфованим звуковим рядом, що дозволило йому отримати «Оскар» у відповідних номінаціях. «Аутсайдери» оповідають про значущість мрії й віру в себе. Керол Шелбі став автоконструктором, коли медики заборонили йому продовжувати кар’єру автогонщика, а Кен Майлз до 40 років не потрапив до найпрестижніших змагань. За видовищними перегонами, сповненими адреналіну та небезпек життя і смерті, розгортається універсальна історія про те, що найважливіша перемога — це подолання власних обмежень і страхів.
«Дорога до слави» (2006)
Ця спортивна драма основана на реальній історії баскетбольної команди Техаського західного коледжу (сьогодні — Техаський університет в Ель-Пасо), події якої сталися в 1966 році.
Її герой — тренер Дон (Ведмідь) Хаскінс, який став першим, хто сформував команду виключно з афроамериканських гравців. У наш час це вже не викликає здивування, особливо у баскетболі, де більшість зірок — афроамериканці. Проте в 1966 році таке рішення викликало потужну хвилю протестів серед місцевих расистів, які намагалися підтримати сегрегаційні закони.
Фільм Джоша Лукаса через баскетбол показує складну проблему расизму і расової сегрегації, розповідаючи ширше про те, як інакшість стає перешкодою на шляху до успіху внаслідок суспільних упереджень.
«Я, Тоня» (2017)
Спортивна драма Крейга Гіллеспі присвячена життю американської фігуристки Тоні Гардінг, роль якої виконала Марго Роббі, що вважається однією з її найкращих драматичних робіт.
Тоня Гардінг виросла в бідній родині, і фігурне катання стало її єдиним шансом вибратися із соціальних труднощів та життя без перспектив. Їй довелося подолати зверхнє ставлення та приниження, через втрати, піт і біль. Вона могла б стати героїнею класичного спортивного байопіку про подолання труднощів і досягнення вершини, якби не сумнозвісний інцидент 1994 року, коли була втягнута у скандал зі своєю суперницею Ненсі Керріган.
Режисер Крейг Гіллеспі, відомий своєю роботою в жанровому кіно, створив картину, що одночасно є і спортовою драмою, і чорною комедією про те, як особисті вибори і оточення можуть вплинути на кар’єру надзвичайно талановитої спортсменки.
«Залізний кіготь» (2023)
Студія A24 також звернулася до теми спортивного кіно, представивши камерну інді-драму режисера Шона Дуркіна.
Назва фільму відсилає до фірмового прийому зірки реслінгу Джека (Фріца) фон Еріха, але центральна увага картини — на його ролі батька. П’ятеро його синів також стали рестлерами, четверо з яких загинули при трагічних обставинах, що батько називав родовим прокляттям.
Фільм розповідає про те, як батьки можуть проєктувати свої амбіції на дітей, не враховуючи їхніх бажань і потреб. Тема токсичної маскулінності, яка заперечує особисті помилки, і міцний зв’язок між братами — ось центральні мотиви стрічки. Потужний акторський ансамбль голлівудських зірок і ретельно відтворена атмосфера епохи Рейгана роблять цей фільм більше ніж спортивною драмою про реслінг — це глибока психологічна оповідь про сімейну травму й долання її.
«Голкіпер» (2018)
Якщо бейсбол у США є основним видом спорту, то в Європі беззаперечним культовим статусом володіє футбол. Народжений в Англії, він швидко захопив Європу, а пізніше й інші континенти, особливо розвиваючись у країнах Азії та Близького Сходу.
Британсько-німецький фільм Маркуса Х. Розенмюллера «Голкіпер» заснований на реальних подіях. Головний герой — воротар «Манчестер Сіті» Берхард (Берт) Траутман, який потрапив до Британії під час Другої світової війни як військовополонений десантник. Нагороджений Залізним хрестом, після війни він залишився в Англії, щоб бути поряд із коханою жінкою, і почав там свою футбольну кар’єру. Британські гравці та фанати, які пережили війну, ставилися до нього як до колишнього ворога, прискіпливо контролюючи його на полі.
«Голкіпер» — це не лише футбольна історія про англійську Прем’єр-лігу, але й розповідь про початок нового життя після війни, про можливість особистого прощення й про силу кохання, що мотивує спортсмена.
«Круті віражі» (1993)
Іноді спортивні історії, навіть якщо вони драматичні за суттю, мають світлий і добрий настрій, що дозволяє перетворитися їм на сімейні комедії. Яскравий приклад — діснеївська стрічка, заснована на реальних подіях.
Фільм режисера Джона Туртертауба оповідає про першу в історії олімпійську збірну Ямайки з бобслею — перегони на спеціальних санчатах. Ця команда взяла участь у Зимових Іграх у Калгарі 1988 року, ставши першим зимовим олімпійським представником тропічної країни, де практично не буває зими.
Попри гумористичний характер оповіді про трьох ямайських хуліганів і нереалізованого легкоатлета, які створили команду, ця історія має глибший зміст — вона про унікальність, про те, що не варто намагатися бути схожим на інших. Це весела, насичена пригодами, але водночас трохи сумна історія про дружбу й жагу до перемоги.
«Ігри чемпіонів» (2014)
Коли йдеться про інтелектуальні види спорту, найбільше уваги привертають шахи. Зовнішньо холоднокровне протистояння двох шахістів може мати більшу емоційну енергетику та динамічність, ніж багато видовищних видів спорту.
Стрічка режисера Едварда Цвіка розповідає про легендарний шаховий поєдинок 1972 року в Рейк’явіку — матч за звання чемпіона світу між радянським гросмейстером Борисом Спаським і американцем Боббі Фішером. Цей матч мав величезний культурний резонанс — навіть на Бродвеї ставили мюзикли на його честь.
Боббі Фішер відрізнявся від інших шахістів. Він почав грати у шахи з дитинства та мріяв здолати «росіян», які довгі роки домінували у світових шахах. Професійний спорт часто супроводжується травмами: боксери отримують струс мозку, футболісти — переломи, гонщики — загрозу життю. Історія Фішера ілюструє, як і в шахах можуть проявлятися ментальні розлади, що є формою спортивних травм.
«Ігри чемпіонів» гармонійно поєднують спортивну драму про людину, яка бореться з внутрішніми слабкостями, із політичним трилером, адже матч між Спаським і Фішером представляв конкуренцію не тільки двох спортсменів, але й СРСР проти США, тож політичне втручання і тиск урядів мали помітний вплив.
«Тріумф» (2005)
Гольф часто асоціюється з розвагами для еліти та багатіїв: розкішні зелені поля, закриті клуби, особливий дрес-код та специфічний транспорт створюють відповідний імідж. Проте у витоків спорту стояли бідні шотландські пастухи.
Зазвичай гольф у кіно виступає як символ розкоші та престижу, однак діснеївська спортивна драма «Тріумф» руйнує цей стереотип. Фільм Білла Пакстона розповідає про американського гольфіста Френсіса Вімета, якого вважають засновником аматорського гольфу. Історія зосереджена на перемозі Вімета у 1913 році на Відкритому чемпіонаті США.
«Тріумф» є класичним зразком спортивної драми з усіма жанровими канонами: це оповідь про сина бідних мігрантів, який випадково потрапляє на престижний чемпіонат у спорт, де панують багатії. Протистояння з насмішками суперників і скепсисом ближніх він долає завдяки таланту й силі волі.
«Битва статей» (2017)
Попри високу популярність тенісу — видовищного і інтелектуального виду спорту — фільмів про нього не так багато, хоча цей спорт багатий на захопливі історії й яскраві біографії.
Стрічка Джонатана Дейтона і Валері Фаріс присвячена легендарному матчу 1973 року між тенісистом Боббі Ріггсом (Стів Каррел) і Біллі Джин Кінг (Емма Стоун). Цей матч є унікальним тим, що був організований у форматі парі і поставив на карту питання: чи однаково видовищні чоловічий і жіночий теніс та чи заслуговують тенісистки на такі ж призи в ключових турнірах, як і чоловіки? Ця історична гра сприяла подоланню дискримінації жінок у тенісі.
«Битва статей» — винятковий зразок спортивного кіно. Режисерам вдається розкрити серйозну тему гендерної дискримінації через більш легкий і водночас драматичний жанр драмеді, при цьому зберігаючи основний меседж картини.
«Пульс» (2021)
Після 2014 року український кінематограф переживає певне відродження, при цьому жанрові фільми в країні завжди були викликом для режисерів — особливо спортивні драми, які в основному оминали цю хвилю.
«Пульс» Сергія Чеботаренка вирізняється як виняток. Це спортивна драма про українську паралімпійську чемпіонку з легкої атлетики Оксану Ботурчук. Вона втратила зір через ДТП, але знайшла в собі сили продовжити спортивну кар’єру в нових обставинах.
Попри наявність численних кліше, «Пульс» розкриває важливі теми інклюзивності, подолання страху і самовизначення. Це гідна спортивна драма про українських чемпіонів і їхні випробування.
