У суботу, 26 липня, відбулися два ключові заїзди Гран-прі Бельгії – тринадцятого етапу Формули-1, що проходить на знаменитій і легендарній трасі Спа-Франкоршам. Формат вікенду включав спринтерські гонки, через що пілоти й команди в першій половині дня брали участь не в традиційних практиках, а саме у спринті. Хоча ця частина виявилася менш насиченою, ніж очікувалося, вона внесла інтригу і стала важливим випробуванням із можливістю набрати очки.
Стабільні погодні умови в перші два дні дозволили командам проаналізувати, як працюватимуть кваліфікаційні стратегії в гонці, а також визначити, що потребує вдосконалення в болідах. Особливу вигоду отримали колективи, які зробили акцент на швидкості на прямих ділянках: у разі дощу управління машинами могло виявитися проблематичним. Прогноз на неділю обіцяє інші умови, тому всі команди коригували налаштування, пристосовуючись для кваліфікації та самої гонки. Як це вплине на фінальний заїзд – стане зрозуміло в неділю.
Перед детальним аналізом варто звернутися до таких ключових аспектів:
– Куди поділася значна перевага Оскара Піастрі.
– Що відбувається всередині Ред Булл.
– Які причини невдач у Льюїса Хемілтона та Макса Ферстаппена.
– Хто отримав додаткові шанси завдяки цим обставинам.
Для зручності читачів у тексті часто згадуватимуться окремі повороти й ділянки траси, де пілоти втрачали чи вигравали час і позиції. Нижче наведено карту-трасу Спа-Франкоршам із пронумерованими поворотами, використовувану у Формулі-1.
—
### Макларен: Як Норріс і Піастрі помінялися ролями
Протягом усього вікенду болід залишався недосяжним для конкурентів, а у кваліфікації ця перевага стала надзвичайно очевидною. Команда обрала стратегію високої притискної сили, завдяки чому вигравала час у поворотах. Це допомогло Оскару Піастрі здобути поул на спринті в п’ятницю, проте водночас створило вразливість на старті. Макс Ферстаппен, який стартував позаду, скористався довгою прямою та легко обігнав австралійця.
Враховуючи прогноз дощу на неділю, команда вирішила залишити базові параметри налаштувань, лише трохи підвищивши притискну силу. Загальна картина залишилася фактично незмінною порівняно з суперниками.
Найсуттєвіші пертурбації відбулися всередині команди. Ландо Норріс, який поступався напарнику протягом усього вікенду, у підсумку випередив Піастрі, котрий почувався дуже впевнено на улюбленій трасі. Основні причини цього:
1. Під час спринту Норріс активніше атакував 1-й поворот перед довгою прямою і значно покращив прохождення середньошвидкісних зв’язок у центрі траси. Відчуття було таке, що йому потрібен був час, щоб адаптувати свій стиль пілотування та максимізувати потенціал боліда. Уже у спринті він виглядав набагато впевненіше, ніж напередодні.
2. Важливою зміною стали коригування налаштувань. Додатковий рівень притискної сили, внесений перед кваліфікацією, надав Норрісу впевненості для більш агресивного проходження поворотів. Раніше він не робив помилок, але просто поступався швидкістю.
Порівняння кваліфікаційних спроб у спринті та в суботній сесії показало:
– Піастрі вигравав час у швидкісних та середньошвидкісних поворотах з 10-го по 15-й.
– У суботу Норріс уже перевершив Піастрі на цій ділянці.
– Зазначена ділянка довжиною близько 1500 метрів, що є значною частиною понад 7-кілометрової траси.
– Це свідчить про значну роботу інженерів, а також зусилля самого пілота, який поступово вдосконалювався весь вікенд.
Натомість Піастрі, напарник британця та чинний лідер чемпіонату, схоже, показав максимальний рівень уже в перший день вікенду. Хоч він залишався поруч із Норрісом у кваліфікації, все ж поступився в обох випадках.
Основні втрати Піастрі були у другому секторі, хоча логічніше було б очікувати протилежного, враховуючи більший рівень притискної сили. Єдиною ділянкою, де він поліпшив час у порівнянні із собою, був 8-й поворот, решта сектору — суцільні втрати. Справжня помилка сталася у 14-му повороті, де на вході болід трохи занесло, втративши приблизно 0,1 секунди.
Питання в тому, наскільки це критично і що являє собою завдання Піастрі в гонці. Він повинен випередити Норріса до кінця довгої прямої перед 5-м поворотом, оскільки більшість обгонів у стартових рядах трапляються саме там. Ферстаппен у спринті чітко продемонстрував цей факт, використовуючи швидкість на прямих і сліпстрім. Проте наразі ситуація з Макларенами є більш збалансованою, тому шанси оцінюються приблизно рівними.
Це набуває особливої ваги в умовах потенційного дощу, оскільки лідер, який очолює пару пілотів команди, має перевагу у виборі найкращої стратегії. Якщо ж опади розпочнуться несподівано, навіть коло із затримкою для піт-стопу може мати значні наслідки.
—
### Ред Булл
Команда обрала тактику, протилежну тій, що застосовувалась у минулому гонковому уїк-енді в Сільверстоуні. Там було прийнято рішення зменшити притискну силу, незважаючи на ризики дощу, але в гонці на мокрій трасі це призвело до втрати керованості та занепаду позицій після втрати лідерства.
Цього разу стратегія звузилася до підвищення притискної сили, подібно до підходу Макларена, що разом із майстерністю Макса Ферстаппена утримує його серед фаворитів по поулу і першому стартовому ряду. Однак через помилку на виході з першого повороту, де нідерландського пілота трохи занесло, був втрачений час близько 0,2–0,3 секунди. У підсумку це позбавило його кращої третьої позиції, яку зайняв Шарль Леклер. Зауважимо, що Феррарі на цей раз зробила ставку на вищу максимальну швидкість. Таким чином, Ферстаппен може опинитися у ситуації, схожій на ту, що переживав Піастрі у спринті, коли переслідував пілота Ред Булл, але не міг обігнати через менші показники швидкості на прямих.
Варто підкреслити, що впевненість Ферстаппена у машині була настільки високою, що він пройшов 10-й поворот – один із найшвидкісніших на трасі – з повністю натиснутою педаллю газу. Для порівняння, Піастрі там застосовував 98% потужності, а Норріс – лише 77%. Перевага чотириразового чемпіона була помітна в кінці другого і початку третього сектору, особливо у повільних поворотах під кінець кола та в першому повороті перед зонами DRS – ключових для організації обгонів. Макс має високі шанси боротися за високі позиції, головне — вдало стартувати і не втрачати час.
Ще одним відкриттям кваліфікації став Юкі Цунода. Після декількох невдалих вікендів і стартів із останніх позицій японський гонщик нарешті показав зростання. На старій специфікації машини він став 12-м у спринт-кваліфікації і підтвердив цей темп у гонці. Команда, яку зараз очолює Лоран Мекіс, розробник, що раніше працював із Цунодою в молодшій команді Рейсінг Буллз, оновила болід, надавши японцю пакет, близький до версії Ферстаппена з невеликими відмінностями. Це дало відчутний результат.
Сам Цунода прокоментував зміни так:
_”Трохи більше зчеплення – буквально. Попереднє днище було чутливішим і нервовим. Щойно машина починала заносити, вона вже не поверталася у контроль. З новими деталями можна бути агресивнішим.”_
У підсумку Юкі зайняв сьоме місце, позаду двох пілотів, яких він міг обігнати. Це найкращий старт для Цуноди в Ред Булл. З появою Мекіса, з яким у нього кращі робочі стосунки, друга машина команди має всі шанси стабільно приносити очки і посилювати боротьбу за друге місце у Кубку конструкторів.
—
### Феррарі
Команда запровадила нову підвіску, що покращила керованість боліда та спростила налаштування. Після спринту та кваліфікації це підтверджується.
Особливості роботи підвіски:
– Під час спринту у Леклера виник надмірний знос шин, що знизило поворотність.
– Змінили налаштування жорсткості підвіски й дорожній просвіт.
– Трохи підвищили притискну силу через прогноз дощу.
– При цьому не стали надто навантажувати болід через складнощі з проривом у дощових умовах при низьких стартових позиціях.
Колективу ще слід знайти оптимальний баланс гальмування під нові параметри підвіски. Тепер дорожній просвіт став більш стабільним, особливо під час гальмувань. Шарль Леклер підкреслив, що тепер можна дозволити собі менш агресивні налаштування, що сприяє кращому компромісу між швидкістю на прямих і притискною силою в поворотах.
Монегаск витиснув максимум із ситуації і здобув третю позицію — найвищу, на яку міг претендувати. Збереження цієї стартової позиції має велике значення для шансу стати на подіум у гонці.
—
### Льюїс Хемілтон і чергові негаразди
Здавалося, що британець адаптувався до нової машини, мотора і команди. Останні етапи він стабільно фінішував попереду чи поряд із напарником як у гонках, так і в кваліфікаціях. Темп у нього був добрим, однак прикрі помилки зіпсували результати вже другий день поспіль. Спершу невдалий розворот у фінальній спробі спринт-кваліфікації, а тепер порушення меж траси.
Найбільше прикро, що обидва рази він був на шляху до суттєвого покращення часу кола. Щодо основної кваліфікації — ніяких сумнівів, що він би пройшов до другого сегменту й міг би поборотися за кращі позиції. Помилка була пов’язана з межами траси, які важко визначити через особливості конфігурації. Втім, факт лишається фактом: порушення було зафіксовано, а в суперників — ні.
У гонці від Хемілтона слід очікувати ризикованих і нестандартних рішень, інакше шансів на відновлення позицій буде дуже мало.
—
### Мерседес
Команда стала головним розчаруванням бельгійського етапу. Причина – відсутність чіткого розуміння причин поганих результатів. Протягом усього вікенду не вдалося досягти потрібного балансу для машини. Можливо, дані від пілотів-симулятористів допоможуть визначити налаштування, і Кімі Антонеллі стартуватиме з дощовим пакетом, але глобальних змін чекати не варто.
Водночас ситуація з Джорджем Расселлом викликає більше інтересу. Вибравши ставку на сухі умови і максимально розвантаживши болід, він отримав невелику перевагу над суперниками, що шукали компроміси. Якщо прогноз дощу справдиться, утримання шостого місця буде дуже складним.
—
### Естафета у Вільямс
Пілоти британської команди, що має легендарний статус, ніби передавали одне одному естафету, ділячись обов’язками наживати очки. Спочатку Алекс Албон несподівано вибув у першому сегменті спринт-кваліфікації, тоді як Карлос Сайнс показав найкращий сезонний результат — шосте місце, яке зберіг і в спринті. Це стало найвищим фінішем команди в спринтах в історії.
В основній кваліфікації ситуація змінилася: Сайнс несподівано завершив виступ у другому сегменті, зайнявши 15-ту позицію, зате Албон виборов п’яту позицію — найкращу за останні етапи, що дає йому пристойні шанси на повторення найкращого результату сезону, особливо у випадку проблем у лідерів.
Прикро, що обом не вдалося показати максимум одночасно, адже потенціал на це був очевидним із їхніми взаємними виступами.
—
### Заубер
Новачок майбутньої команди, яка в наступному сезоні стане Ауді, Габріел Бортолето продовжує вражати. У гонках він лише один раз фінішував у заліковій зоні – в Австрії, але у кваліфікаціях демонструє стабільність. Уже шостий раз за останні вісім етапів він випереджає свого напарника Ніко Хюлькенберга — одного з найкращих кваліфаєрів минулого року.
Хюлькенберг стартуватиме 14-м, але враховуючи його досвід і форму, це не є великою перешкодою. Якщо темп буде на рівні та пощастить із розвитком подій, шансами на здобуття очок команда цілком володіє. Заубер уже довела, що перестала бути аутсайдером і стала однією з конкурентноздатних сил у середині пелотону.
—
Таким чином, перші два дні Гран-прі Бельгії виявили чимало цікавих тактичних рішень і несподіванок серед пілотів та команд, які тепер готуються до фінального розгрому на трасі Спа-Франкоршам у неділю.
