Покарання за ухилення від мобілізації може бути пом’якшене за певних обставин. Після завершення війни особи, які ухиляються від мобілізації, зіткнуться з відповідальністю, яка передбачає як штрафні санкції, так і, у деяких випадках, кримінальне переслідування.
Термін «ухилянт» застосовується переважно в побутовому вжитку. З юридичної точки зору, особа може вважатися ухилянтом лише після винесення судом відповідного вироку за статтею щодо ухилення від мобілізації.
Організацією розшуку такого роду осіб займаються правоохоронні органи. Система «Оберіг» автоматично передає інформацію до інформаційно-комунікаційної системи Міністерства внутрішніх справ, де ці відомості використовуються поліцією.
Відповідно до законодавства України зокрема:
– «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»
– «Про військовий обов’язок і військову службу»
громадяни, які ухиляються від призову або військового обліку, несуть адміністративну та кримінальну відповідальність, що визначається залежно від характеру правопорушення.
На сьогоднішній день українське законодавство не містить чіткого механізму регулювання дій щодо цієї категорії громадян у післявоєнний період. Водночас у суспільстві зростає потреба у справедливості та рівності перед законом.
Правники припускають, що після скасування воєнного стану значна частина адміністративних і кримінальних проваджень, пов’язаних із ухиляннями від мобілізації, може бути переглянута або закрита. Зокрема, штрафні санкції за неявку до територіальних центрів комплектування чи відмову проходити військово-лікарську комісію часто можуть бути оскаржені у зв’язку зі зміною правових обставин.
### Яке покарання загрожує ухилянтам
За ухилення від призову на військову службу під час мобілізації передбачена одна стаття — стаття 336 Кримінального кодексу України. У разі порушення цієї норми передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 5 років. Проте у деяких випадках покарання може бути замінене на іспитовий строк.
Особливості іспитового терміну:
– тривалість — від 6 місяців до 3 років;
– найпоширеніший період — від 1 до 2 років.
Якщо військовозобов’язаний з’явився на уточнення військово-облікових даних чи на проходження медичної комісії, але при цьому уникнув відправлення до лав Збройних Сил України, це тягне за собою кримінальну відповідальність.
Радник Офісу президента Михайло Подоляк раніше заявив, що громадяни України, які ховаються від служби за кордоном, зіткнуться з «юридичними проблемами» після повернення на батьківщину. За його словами, особи, які придбали фіктивні довідки для виїзду за кордон, будуть притягнені до суду, адже такі документи розглядаються як прояв корупційних дій.
У рамках журналістського розслідування було виявлено 372 організації, через які сотні ухилянтів залишили територію України, а також зафіксовано дані про 2248 чоловіків, які покинули країну завдяки системі «Шлях».
Після численних скандалів, пов’язаних із зловживаннями в системі «Шлях», уряд ухвалив рішення ініціювати зміни до законодавства, розроблені з урахуванням позицій обласних військових адміністрацій. Ці зміни мають на меті посилити контроль за виїздом громадян та запобігти ухиленню від мобілізації.
