Село Іванівка знаходиться на межі між Дніпропетровською та Донецькою областями, всього за сім кілометрів від лінії фронту. Місцеві мешканці повідомляють, що в селі функціонує лише один продуктовий магазин, при цьому аптек немає, а мобільний зв’язок зовсім відсутній.
Кореспонденти Суспільного поспілкувалися з жителями цього прифронтового населеного пункту, аби дізнатися про їхнє життя в умовах безперервних бойових дій.
Володимир, 69-річний мешканець Іванівки, розповів, що через наближення лінії фронту він відправив свою родину на евакуацію, а сам залишився піклуватися про дім, у якому він та дружина прожили понад сорок років. За його словами, російські війська ведуть обстріли цілодобово.
Володимир поділився особистою драмою:
– «Жінка з онуком перебувають під опікою і виїхали до Києва, а старший онук загинув під Волновахою. Як тут не сумувати? Уже місяць я сам живу».
Відповідно до карти Deep State, лінія фронту розташована за сім кілометрів від Іванівки. За останній місяць, зазначає Володимир, кількість атак значно збільшилася. Щоб бути готовим до обстрілів, він облаштував у своєму будинку підвал зі спеціальним укриттям, провів туди електроенергію, обладнав спальне місце та зробив запас продуктів.
Поруч із Володимиром живе Анатолій, який підтвердив, що у селі діє лише один магазин, а найближча аптека розташована в сусідньому селі на відстані понад 25 кілометрів. За словами Анатолія, через часті обстріли мобільний зв’язок у Іванівці повністю відсутній.
Анатолій розповів:
– «Нас обстрілювали сім разів ракетами. Ми були в будинку, дивимося — бах, і негайно пішов вогонь. Всі сховалися, і це все».
Зараз чоловік разом з дочкою та зятем готується до евакуації, адже з села виїхала приблизно половина його мешканців.
Жінка на ім’я Олена розповіла, що частина села залишилася без електропостачання — у її будинку світло відсутнє вже декілька днів. Вона зізналася, що лишатися в Іванівці дуже небезпечно, однак не хоче залишати рідне місце, оскільки тут пройшло все її життя.
Олена зазначила:
– «Декілька днів тому до нас приземлився дрон із зарядом поблизу будинку, на щастя, він не вибухнув. Це було моторошно, але вдома завжди найкраще. Звичайно, треба виїжджати, розумію, потрібно евакуюватися, але ми тягнемо до останнього і сподіваємось на краще».
Ще одна жителька села, 85-річна Софія, також не бажає покидати дім. Вона пригадує, що в дитинстві пережила Другу світову війну і не могла уявити, що доведеться знову стикатися з війною.
Софія поділилася:
– «Страшно і дуже болісно. Нам відкрито кажуть: тікайте звідси. Але я не хочу їхати, бо ми тут виросли і не бажаємо нікуди з’їжджати».
Наразі у 14 прифронтових селах Дніпропетровщини триває евакуація. За інформацією голови обласної адміністрації Сергія Лисака, з кінця квітня вже евакуювали 720 дітей.
Автор матеріалу — Даниїл Ніколаєнко.
Читайте також у Telegram-каналі: Суспільне Дніпро.
