Російська армія продовжує нарощувати сили та здійснювати наступальні дії на фронті, однак досягнення масштабних проривів поки відсутні. Після тривалого очікування літній наступ Росії стартував, але в результаті Київ фіксує лише поступове просування ворога із значними втратами. Водночас Москва не знижує інтенсивність тиску, продовжуючи мобілізацію особового складу, активізуючи атаки за допомогою безпілотників і витрачаючи рекордні суми на ведення війни. Про це повідомляє американське видання CNN.
### 111 тисяч на одному напрямку: Росія розширює наступ, але без різкого прориву
Президент Росії Володимир Путін не відмовляється від своїх амбіцій територіального розширення. Минулого тижня він повторив тезу про єдність “російського та українського народів”, заявивши, що “в цьому сенсі вся Україна – наша”. Такий наратив лежить в основі нового масштабного наступу, який Росія веде на понад 1200 кілометрів фронту. Найбільш активною залишається ділянка поблизу Покровська в Донецькій області. За словами головнокомандувача Збройних Сил України Олександра Сирського, на цій ділянці вже зосереджено близько 111 тисяч російських військовослужбовців, що на 40 тисяч більше, ніж у грудні 2023 року.
Сирський підкреслив, що “хвиля спроб літнього наступу, розпочата супротивником з території Росії, практично зійшла нанівець”. Він також відзначив, що російське вторгнення у північну частину Сумщини вдалося відбити, а українські військові повернули собі частину раніше захоплених територій.
Втім, ситуація на фронті залишається непростою. Російські піхотні атаки тривають на рубежах Донеччини та Дніпропетровщини. Міністерство оборони Росії повідомляє про взяття нових населених пунктів, зокрема села Зірка. Аналітична платформа DeepState попереджає: “Оборона зазнає швидкого руйнування, а супротивник досягає суттєвих успіхів завдяки безперервним атакам”.
За оцінками експертів, Кремль не відмовляється від мети повністю контролювати Донецьку, Запорізьку та Херсонську області. Однак із темпами, що спостерігаються нині, цей процес може розтягнутися на роки. До того ж адміністрація Дональда Трампа поки не виявляє активної зацікавленості у мирних перемовинах.
### Дрони, атаки та економічна криза: новий вимір війни
Разом із наземними операціями триває й інтенсивна безпілотна війна, яка перетворилася на ключовий інструмент масованих атак на фронті та в тилу. Президент України Володимир Зеленський повідомив, що за одну ніч над українською територією зафіксовано 477 дронів, переважно російсько-іранського виробництва Shahed, а також близько 60 ракет різного типу. За словами Зеленського, “росіяни цілеспрямовано намагаються знищити все, що підтримує життя”.
Міністр оборони України Рустем Умеров розповів, що супротивник може запускати до 500 безпілотників Shahed за одну ніч, поєднуючи їх із балістичними та крилатими ракетами для виснаження української системи протиповітряної оборони.
На тлі таких атак президент Зеленський повторно звернувся з проханням надати більше систем Patriot, підкреслюючи, що Україна готова придбати їх самостійно або через створений фонд у рамках двосторонньої угоди з США щодо критичної сировини. Дональд Трамп, у свою чергу, зазначив, що “США мають подумати” про передачу цих систем, незважаючи на зростання загроз для українських міст.
За даними Служби безпеки України, Росія щоденно виробляє до 200 безпілотників Shahed і тримає у резерві щонайменше 6 тисяч таких дронів, а також приблизно стільки ж дронів-приманок. Лише за минулий тиждень окупанти застосували понад 23 тисячі малих дронів-камікадзе на фронті.
Зі свого боку, Україна також нарощує виробничі потужності. Міністр Умеров повідомив, що у 2024 році планується виготовити десятки тисяч ударних дронів, а загалом – понад 4 мільйони бойових одиниць різних типів.
### Війна інтелекту та промисловості
Головнокомандувач Збройних Сил України Олександр Сирський раніше визнавав, що Росія має технологічну перевагу щодо волоконно-оптичних безпілотних апаратів, які значно важче виявити. Це змушує українських військових адаптуватися до нових викликів. Міністр Умеров відзначає, що війна дронів – це “постійна інтелектуальна боротьба”, під час якої обидві сторони оновлюють алгоритми та тактики, аби не поступитись супротивнику.
Довгострокову перспективу війни також визначає промисловий потенціал. Росія концентрує близько 80% військового виробництва у державній корпорації “Ростех”. Голова корпорації Сергій Чемезов доповів президенту Путіну, що з 2021 року обсяги виробництва зросли вдесятеро, а виручка за минулий рік перевищила 46 мільярдів доларів.
Проте такі масштабні військові витрати даються країні дорогою ціною. Військовий бюджет РФ становить понад 6% ВВП і приблизно 40% державних видатків. Це спричиняє прискорену інфляцію, та Путін визнає, що економіка Росії у 2024 році зростатиме “набагато повільніше”.
Міністр економічного розвитку Максим Решетніков попереджає про те, що Росія перебуває “на межі рецесії”, а Центральний банк країни підтверджує майже повне вичерпання резервів. Голова Національного банку Ельвіра Набіулліна також зазначила, що “багато ресурсів уже витрачено”.
Особисто Путін визнає, що стагнацію у розвитку не можна допустити, однак стримати її на фоні затяжного конфлікту буде складніше, ніж домогтися перемоги на полі бою.
Попри негативні економічні та демографічні прогнози на довгу дистанцію, у найближчому майбутньому Росія зможе підтримувати армію чисельністю понад півмільйона військових, розгорнутих в Україні та вздовж її кордонів. Ці сили продовжують поступово просуватися, захоплюючи окремі території. Навіть за умови величезних втрат, російське військо демонструє здатність формувати нові підрозділи, які за чисельністю перевищують українські формування.
