Російські твердження про нібито розширення НАТО як «причину» агресії проти України не витримують жодної критики, особливо при порівнянні з висловлюваннями самого президента Росії Володимира Путіна в 2004 році.
Про це заявив речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий у соціальній мережі Х, повідомляє Укрінформ.
1. За словами дипломата, 8 квітня 2004 року Путін під час зустрічі в Москві з генеральним секретарем НАТО наголосив: «Кожна країна має право обирати той варіант, який вона вважає найефективнішим для забезпечення власної безпеки».
2. Цитати з офіційного сайту Кремля свідчать, що тоді російський лідер очікував, що розширення НАТО сприятиме зміцненню довіри в Європі та у світі.
3. Проте сьогодні той самий Путін заявляє, що Росія нібито «обдурена» розширенням Північної Атлантичної організації, яке він вважає «загрозою» для своєї держави.
4. Дипломат акцентував, що популярна російська пропагандистська версія про «обіцянки» НАТО Москві у 1990 році не розширюватися на схід неодноразово була спростована, зокрема колишнім радянським керівником Михайлом Горбачовим.
5. Істина полягає у тому, що розширення НАТО ніколи не становило реальної загрози для Росії – натомість воно позбавило Москву можливості захоплювати суверенні європейські країни. Саме проти цього Путін насправді і виступає.
У своєму коментарі Георгій Тихий охарактеризував очільника Кремля як патологічного брехуна, який прагне перекроїти історію задля виправдання своєї імперської загарбницької війни.
Також він підкреслив, що:
– Прагнення країн Центральної та Східної Європи вступити до НАТО завжди було обумовлене бажанням убезпечити своїх дітей від російської агресії та колоніальних замахів.
– Варто пам’ятати це кожного разу, коли Путін або інші озвучують претензії щодо того, що нібито НАТО «провокує» Росію атакувати сусідні держави.
Як повідомляв Укрінформ, російські посадовці намагаються впливати на наміри країн-членів НАТО збільшити оборонні видатки, маніпулюючи інформацією та представляючи зусилля РФ з нарощування військового потенціалу як захисну відповідь на дії Альянсу.
