Автори матеріалу поставили за мету переосмислити хід та наслідки воєнних конфліктів за участю Росії починаючи з початку ХХ століття. Аналіз цих подій проливає світло на глибокі проблеми, пов’язані з російським військовим керівництвом і стратегією.
Відповідно до дослідження, кількість загальних російських втрат у повномасштабній війні проти України, що триває понад три роки, вже перевищила мільйон військовослужбовців. Такі значні втрати є нехарактерними для армії з таким об’ємом особового складу та технічного забезпечення, який протистоїть відносно меншій за чисельністю українській стороні. На думку колишнього офіцера британської армії Геміша Де Бреттон-Гортона та історика Джеймса Голланда, які поділилися своїми оцінками для The Telegraph, такі показники свідчать про системні проблеми у веденні військових дій.
У матеріалі автори проводять ретроспективний аналіз російських воєн, крім Другої світової війни, відзначаючи, що вони зазвичай закінчуються поразками, що залишають болючий слід у свідомості російського суспільства:
– Росія зазнала принизливої поразки у війні з Японією 1905 року, наслідком якої стала Революція 1905 року.
– Участь у Першій світовій війні призвела до катастрофічних втрат – близько 5,5 мільйонів жертв, поразки на фронтах та повалення царського режиму.
– Брест-Литовський мир 1917 року зобов’язав Росію передати значні території Німеччині та її союзникам.
Спільним аспектом цих історичних поразок є байдужість російського керівництва до втрат серед рядового особового складу, що підриває основи ведення війни та ігнорує базові принципи ефективного командування.
Щодо сучасного російсько-українського конфлікту, автори матеріалу наголошують, що попри чисельність російської армії та початкові припущення про швидку перемогу, через три роки бойових дій російські війська контролюють лише близько 20% території України.
Втрати Росії включають:
– понад 1 мільйон загиблих, поранених та зниклих безвісти осіб,
– орієнтовно 500 тисяч загиблих,
– понад 10 тисяч знищених танків,
– близько 21 500 бойових броньованих машин,
– приблизно 41 000 транспортних засобів,
– 24 500 артилерійських систем,
– 370 літаків, серед яких втратилося і частина стратегічної авіації.
Для порівняння, кількість знищених російських танків у цьому конфлікті перевищує втрати навіть найпопулярнішої моделі німецьких танків за весь період Другої світової війни.
Автори роблять висновок, що серед ключових особливостей усіх цих воєн є непомірно високий рівень втрат у поєднанні з численними поразками, що наводить на думку про відсутність у Росії належних навичок ведення бойових дій.
Щоб бути успішною бойовою силою, здатною ефективно маневрувати та випереджати супротивника, необхідні тривала і системна підготовка. Натомість більшість російських призовників отримують лише кількаденний курс навчання перед тим, як відправляються на фронт. Зокрема:
– багато з них не вміють належним чином доглядати за зброєю,
– танкові екіпажі проходять підготовку протягом кількох тижнів, але не мають досвіду колективних дій із іншими танками,
– підготовка з іншими видами озброєння взагалі відсутня.
Організація військового командування в Росії характеризується жорсткою ієрархією, де панує сліпе підпорядкування наказам, підтримуване суворою дисципліною. Старші офіцери беруть участь у навчаннях низького рівня, які в західних арміях проводять молодші командири. Ініціатива серед військовослужбовців не заохочується, а часто карається.
Водночас, інформація про поточну ситуацію в Україні демонструє стійкість захисників та нагадує про відповідальність та героїзм окремих осіб. Так, під час нічної атаки 29 червня Росія знову застосувала дрони і ракети, і під час захисту українського неба загинув пілот винищувача F-16 Максим Устименко, який знищив сім ворожих цілей. Після ураження літака він спробував відвести його від населеного пункту, але не встиг катапультуватися. Президент України Володимир Зеленський присвоїв пілоту посмертне звання Героя України з орденом “Золота Зірка”.
Для посилення протиповітряної оборони країна створює нові підрозділи, оснащені дронами-перехоплювачами, що дозволить ефективніше протистояти подальшим атакам з боку агресора.
