Україна офіційно вийшла з Оттавської конвенції щодо заборони протипіхотних мін, приєднавшись до кількох європейських країн, які ухвалили аналогічне рішення. Усі вони аргументують цей крок загрозою з боку Росії.
З початку повномасштабного вторгнення Росія активно застосовує протипіхотні міни для стримування й каліцтвання українських військових. На відміну від України, РФ не є учасницею цієї конвенції та ніколи не знищувала запасів таких мін. Україна, підписавши конвенцію у 2005 році, зобов’язалася припинити використання, накопичення, виробництво й передачу усіх видів протипіхотних мін, що детонують у результаті контакту з людиною.
Винятком залишаються міни, які спрацьовують за сигналом сапера — їх конвенція не забороняє. Україна також мала утилізувати великий арсенал радянських протипіхотних мін, який на момент розпаду СРСР був одним із найбільших у світі. До 2020 року знищено понад три мільйони мін, а ще майже три мільйони залишалися на знищенні. Утилізація відбувалася за фінансової та технічної підтримки ЄС та НАТО.
Головна мета конвенції — мінімізувати ризик підривів цивільних після закінчення бойових дій. Сучасні протипіхотні міни, деякі з яких надані Україні США, сконструйовані так, аби мінімізувати небезпеку для населення: в разі відсутності спрацьовування через дві тижні сідає батарея детонатора, роблячи міну безпечною.
На четвертий рік війни, зважаючи на можливості й загрози, українська влада ухвалила рішення скасувати обмеження, пов’язані з використанням мін. Президент Володимир Зеленський своїм указом затвердив постанову Ради нацбезпеки й оборони. Для легітимізації цього кроку парламент має прийняти закон про денонсацію Оттавської конвенції. Тепер українські військові матимуть право застосовувати як протитанкові, так і протипіхотні міни.
### Міни: людська ціна і тактика війни
Одним із головних чинників зміни позиції України є трансформація тактики російської армії та зміна загального характеру війни. Спочатку у 2022 році акцент робився на танкових боях і проривах бронетехніки, що вимагало застосування протитанкових мін. Нині ключову роль відіграють безпілотники та штурмові дії піхоти, які можна ефективно стримувати за допомогою протипіхотних мін.
У ВВС Україна відбулися розмови з військовими та експертами, які визнають: вихід з Оттавської конвенції — це питання виживання. Україна має запас протипіхотних мін, які можуть бути застосовані найближчим часом.
Водночас Збройні сили України змушені платити високу людську ціну через необмежене використання Росією протипіхотних мін. Україна довго не могла відповісти їм аналогічним чином. За даними центру воєнної травми SuperHumans, 95% поранень українських військових — мінно-вибухові, що значно перевищує аналогічний показник у 68% серед західних військових, які воювали в Іраку у середині 2000-х.
Військовий у відставці Владислав Блажчук, головний сержант роти розвідки, поділився історією: за три місяці контрнаступу на Запоріжжі в 2023 році на мінах РФ підірвалися разом із ним ще четверо бійців. Відзначив, що територія була густо замінована протитанковими й протипіхотними мінами. Він сам втратив середню третину гомілки після підриву на радянській міні ПФМ-1 (“Лєпєсток”) і наразі проходить реабілітацію та протезування.
За словами Владислава, призначення таких мін — поранити, щоб затримати чи переключити групу на евакуацію. Враховуючи сучасні виклики, застосування протипіхотних мін здатне знизити втрати серед військових і слугуватиме додатковим засобом стримування в умовах загрози з боку дронів.
### Вихід з Оттавської конвенції: консенсус із партнерами
Рішення України вийти з конвенції підтримали й інші європейські держави. Вони прийняли це рішення послідовно:
1. Латвія (квітень 2024 року);
2. Литва;
3. Польща;
4. Фінляндія;
5. Естонія (червень 2025 року).
Водночас Україна має найбільший досвід зіткнення з мінною загрозою. За інформацією уряду України станом на березень 2025 року, щонайменше 23% території країни заміновано.
Міжнародна правозахисна організація To Ban Landmines зафіксувала на звільнених територіях та на передовій щонайменше сім типів протипіхотних мін. Обидві воюючі сторони звинувачують одна одну у їх застосуванні. Проте більшість зібраних у 2022 році доказів свідчать, що мінування здійснили переважно російські війська.
У лютому 2024 року портал “Мілітарний” оприлюднив інформацію про нові українські протипіхотні міни із детонаторами, які, ймовірно, можуть керуватися саперами дистанційно. Чи застосовували Україна їх у бойових діях, поки що невідомо.
### Мінування території: уроки та виклики
Міністерство закордонних справ України заявило, що з 2014 року Росія широко використовує протипіхотні міни як метод ведення війни. Починаючи з 2022 року, масове застосування таких засобів дало агресору асиметричну перевагу. Україна опинилася в нерівній ситуації, що обмежує її право на самооборону, згідно зі статтею 51 Статуту ООН.
Секретар комітету з національної безпеки, оборони і розвідки Роман Костенко охарактеризував це як “зв’язані руки”. Україна дотримувалась значної кількості міжнародних зобов’язань щодо обмеження озброєнь, включно з відмовою від стратегічної авіації, ракет із ядерної тріади та знищенням величезного запасу протипіхотних мін, виконуючи це навіть під час початку війни на Донбасі.
Жоден із цих заходів не захистив країну від агресії РФ.
Висвітлюючи проблему мінування, аналітики відзначають кризу оборонної готовності у таких регіонах, як Сумщина, де, за оцінкою DeepState, українцям бракує мінних полів і фортифікацій. Це стало особливо помітно, коли російські війська за добу просунулися з Криму на південь Херсонщини та до Бердянська.
Ефективність мінування залежить від численних факторів, і перед вторгненням Оттавська конвенція не була єдиною перепоною для його впровадження. Генерал-майор Віктор Назаров, радник та консультант головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, зазначав, що в мирний час Збройні сили не мають юридичного права мінувати землі, що перебувають у приватній власності або без відповідного воєнного стану.
Як наслідок, території півдня України, які російська армія швидко захопила на початку широкомасштабної війни, не були підготовлені до оборони.
### Сучасні типи мін і захист цивільних
Американські протипіхотні міни, які США передали Україні наприкінці 2024 року, оснащені механізмами самоліквідації чи самодеактивації. Аналітики Defence Express припускають, що мова йде про систему дистанційного мінування ADAM.
США не є учасником Оттавської конвенції, тому такі міни мають бути легалізовані для використання Україною через вихід із конвенції.
ADAM — це система, що відповідає за мінування протипіхотними мінами із функцією самознищення через декілька годин безактивності. Якщо міна не спрацьовує, через 14 днів у неї розряджається батарея, що робить її безпечною. Такі технічні рішення мають захистити цивільне населення на звільнених територіях.
Для ЗСУ це вже не новинка: система ADAM є частиною родини FASCAM, як і 155-мм снаряди RAAM із протитанковими мінами. Станом на серпень 2024 року Україна отримала понад 60 тисяч таких снарядів.
Попри це, Україні доведеться виконати масштабну роботу з очищення від тисяч застарілих радянських мін, що не мають систем самоліквідації. Наразі війна триває, і країна отримала додаткові інструменти для протистояння наступу Росії.
