Для звичайного інвестора ситуація залишається незмінною. Вони можуть конвертувати 200 тисяч гривень через депозитний рахунок або інвестувати 50 тисяч гривень напряму щомісяця, і таким чином отримувати валюту. Для тих, хто підходить до цього системно, ускладнень виникати не повинно. Тим часом, учасникам, які намагаються користуватися різноманітними схемами, буде складніше реалізувати свої плани, хоча вони, безумовно, зможуть знайти альтернативні шляхи.
Існує проблема з паперами низької якості, які не приносять виплат через відсутність необхідної валюти. Одночасно ніхто не забороняє придбати валюту через обмінники. Проте виникає питання: який у цьому сенс? Чому б не продавати гривню іноземним інвесторам за валюту за вигідним курсом для себе, щоб вони купували облігації у національній валюті?
Це здається нелегким завданням, адже США та Європейський Союз виступають проти таких дій. Їхнє домінування на ринку дозволяє їм пропонувати дешеві кредити, у той час як у нас гроші залишаються дорогими.
У результаті залишається небагато варіантів. Репутація країни і, зокрема, національної валюти знаходиться в дуже низькому стані. Хоча багато кого привабили б облігації в іноземній валюті, зокрема у швейцарських франках, небагато інвесторів готові купувати їх у гривні. Така можливість вже втрачена. Відповідно, найпростіший шлях – це повний перехід на євро, що сприятиме забуттю національної валюти як чогось небажаного чи тривожного.
Проте наведені у статті дані спростовують думку про те, що мало інвесторів володіють облігаціями в гривні. На даний момент 53% усіх облігаційного ринку знаходиться у руках населення саме в гривневій валюті.
Ситуація залишається колишньою, із гаслом “Все — для людей!”. Згадуємо, що на території України розрахунки дозволені лише в національній валюті, а оплата іноземною валютою заборонена. Було згадано і про торги на фондовій біржі, проте доступ фізичних осіб до торгів на біржах практично відсутній. В минулому працювала одна біржа, яка надавала прямий доступ фізичним особам до торгів, але ситуація і там ускладнилася.
Міністерство фінансів прагне залучити кошти фізичних осіб в облігації внутрішньої державної позики, однак Національний банк України не демонструє зацікавленості у цьому процесі. Комісія з цінних паперів та фондового ринку планує регулювати ринок криптовалют, при цьому функціонування фондового ринку залишається без належної уваги.
Наразі стоять запитання: де знаходиться національна фондова біржа? І які інструменти розроблено для розвитку ринку? Відсутність відповідей на ці питання викликає занепокоєння щодо перспектив розвитку національного фінансового ринку.
