27 червня в російському Єкатеринбурзі, одному з провінційних міст, відбувся жорсткий рейд силових структур — ФСБ та МВС — спрямований проти азербайджанської діаспори. За офіційною версією, операція стосувалася можливих злочинів, пов’язаних з подіями, що мали місце понад 20 років тому (у період 2001–2011 років). В результаті було затримано близько 50 етнічних азербайджанців. Цей захід супроводжувався насильством, під час якого десятеро представників діаспори отримали тілесні ушкодження, а двоє братів — Гусейн та Зіяддін Сафарови — загинули внаслідок жорстоких тортур.
Реакція Баку не забарилася: уряд Азербайджану висунув вимоги до Росії розслідувати випадки, а також скасував запланований візит парламентської делегації до РФ. Крім того, було припинено проведення низки російських «культурних» заходів в Азербайджані, зокрема:
- постановки балетів «Лускунчик» та «Дюймовочка»;
- концерти Анжеліки Варум, Леоніда Агутіна та Сергія Безрукова;
- візит російського віцепрем’єра Олексія Оверчука, якого було заборонено через звинувачення в насильстві проти азербайджанців.
У Москві офіційно висловили жаль з приводу дій Баку, заявивши, що ситуація пов’язана з діяльністю правоохоронних органів і не може слугувати підставою для такої гострої відповіді. Прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков 30 червня зазначив, що ситуація перебуває під контролем.
Водночас, ігноруючи вимоги Азербайджану, тамтешні силові структури провели власні операції проти російських агентів впливу. Було здійснено рейд у азербайджанському підрозділі пропагандистської мережі Маргарити Симоньян — «Sputnik Азербайджан», де виявили осіб, яких вважають загрозою для державної безпеки країни через отримання нелегального фінансування з Росії після припинення діяльності «Sputnik» у лютому 2025 року. Аналогічним чином постраждали співробітники іншого російського медіаінструменту — Ruptly.
Після цього російське МЗС висловило «глибоке занепокоєння», а російські блогери почали говорити про нові «неонацистські гнізда» в регіоні та пропонувати превентивні заходи проти Азербайджану. Зокрема, речниця МЗС Росії Марія Захарова нарікала на те, що понад дві години російські дипломати в Баку не могли зв’язатися з російськими журналістами, а азербайджанська сторона не допускала їх без пояснень.
Для офіційного вираження невдоволення до МЗС Азербайджану був викликаний московський посол. На тлі загострення ситуації в медіапросторі Баку також прозвучали заклики порівняти Путіна з Йосипом Сталіним, підкреслюючи масштаби кривавих репресій.
Перелік загадкових смертей азербайджанців у Росії, пов’язаних із діями правоохоронних структур, історично наводить тінь на відносини між двома країнами. Події «Чорного січня» 1990 року, коли радянські війська взяли штурмом Баку, влаштувавши в місті криваву розправу, залишаються болючою сторінкою в пам’яті азербайджанців. Загинуло близько 170 цивільних осіб, а мотивом цієї операції було придушення національного визвольного руху та недопущення виходу Азербайджану зі складу СРСР.
Підсумовуючи, дані події стали підставою для звинувачень російської владою азербайджанців у неонацизмі та русофобії. Російський блогер на прізвисько Fighterbomber закликав до асиметричної та жорсткої відповіді, хоча виявив нерозуміння терміна «асиметрично», а також ігнорував конфлікти, які виникли в минулому за участі російських миротворців у 2023 році, коли президент Азербайджану Ільхам Алієв вже вибачився за інциденти.
Обговорення перспектив силового розв’язання конфлікту також точиться в російському медіапросторі. Частина блогерів закликала «помститися» за Карабах та етнічні чистки вірмен, реалізувавши «силовий сценарій». Проте такі наміри здаються малоймовірними через активну участь Росії у війні проти України, а також через можливі загрози на Балтійському напрямку та під контролем ключових геополітичних гравців як Туреччина і Ізраїль, які підтримують Азербайджан.
На сьогодні більшість «Z-блогерів» лише фантазують про «швидкий захоплення» Баку, в той час як особисто Маргарита Симоньян, пов’язана з «Sputnik Азербайджан», не коментує ситуацію емоційно, зосереджуючись на інших темах, таких як штучний інтелект, російська агресія в Україні та співпраця з Китаєм.
Варто відзначити, що попри складні відносини з Азербайджаном через питання прав людини та свободи слова, Європейський Союз підтримав Баку, засудивши свавілля російських силовиків. Посол ЄС у Азербайджані Петер Міхалко висловив глибоке занепокоєння повідомленнями про насильство, тортури та жорстоке поводження з азербайджанцями в Росії, що призвело до смертей.
Тіла загиблих братів Сафарових були доставлені в Азербайджан, у місті Агджабеді, де проведено повторну судово-медичну експертизу. Родина жертв повідомила про наявність слідів тортур. Російська офіційна версія заперечує це, посилаючись на нібито «серцеву недостатність» однієї жертви і «невстановлені причини» смерті другої, що викликало обурення в Азербайджані та спричинило нову хвилю антиросійських настроїв у ЗМІ та суспільстві.
В Україні також відреагували на загострення між Росією та Азербайджаном. Глава Офісу Президента Андрій Єрмак констатував, що Москва одночасно опинилася у конфлікті з Азербайджаном і Вірменією, втративши статус арбітра в регіоні і ставши спільним ворогом для обох країн.
Історична передісторія подій включає інцидент 25 грудня 2024 року, коли російські системи ППО, розташовані у Чечні, обстріляли ракетою цивільний азербайджанський літак. Після атаки екіпажу відмовили у рятувальній допомозі, розраховуючи, що літак впаде в Каспійське море, приховавши сліди злочину. Однак літак зміг дотягти до Казахстану і здійснити екстрену посадку. Загинуло 38 осіб, проте 29 пасажирів вижили і підтвердили факт атаки, що було підтверджено експертними висновками.
Російська сторона намагалася замістити інцидент, при цьому чеченський голова Рамзан Кадиров погрожував свідкам, а Путін у телефонній розмові з Алієвим лише висловив співчуття, не прийнявши відповідальність. Це спричинило гостре роздратування азербайджанського лідера, який публічно звинуватив Росію і вимагав вибачень.
Паралельно в Азербайджані відбулося активне згортання російського культурного впливу, включно з припиненням діяльності «Русского дома», «Sputnik Азербайджан» та інших проросійських медіа. Азербайджан також відмовив у екстрадиції колишньої судді з Красноярська Олени Хахалевої, що викликало додаткову напругу у двосторонніх відносинах.
Одночасно офіційний Баку налагоджує активну співпрацю з Україною, зокрема в гуманітарній та безпековій сферах, а Київ висловив вдячність за підтримку, надаючи натяки на готовність до подальшої взаємодії.
Після всіх подій встановився так званий «поганий мир» між Росією та Азербайджаном, який було тимчасово порушено рейдом у Єкатеринбурзі 27 червня 2025 року. Відповідальність за організацію силових дій у Сибіру наразі не відома; сумнівно, що наказ виходив безпосередньо з Кремля. За російською вертикаллю влади на провінційному рівні дозволена певна автономія в «імпровізаціях» за умови лояльності центру та регулярних «відкатів».
З погляду місцевих керівників це могло бути стандартною операцією проти етнічної бізнес-еліти, однак стало зрозуміло, що подібні дії призвели до серйозного загострення і тепер відповідальність можуть понести правоохоронці, що здійснювали ці репресії.
Можливі кадрові наслідки: хтось із високопосадовців може піти у відставку чи бути переведений на фронт в Україні, де триває війна, яку в Росії офіційно називають «спеціальною військовою операцією» (СВО).
Імовірно, незабаром у Єкатеринбурзі чи іншому місті може з’явитися пам’ятник або сквер імені Гейдара Алієва, який несподівано почав сприйматися в Росії як великий будівничий російської інфраструктури, зокрема Байкало-Амурської магістралі (БАМ). Проте це не змінить загального настрою у відносинах між двома народами.
Після можливого завершення епохи Путіна чи зміни режиму в Росії, існує ризик ескалації міжетнічних конфліктів у форматі «всі проти всіх», додатково ускладнених неприязню між росіянами і азербайджанцями. Імовірно, одним із символів майбутніх конфліктів може стати оновлена версія талишської мейхани «Ти хто такий? Давай, до свіданія!», присвяченої російській політиці на Південному Кавказі.
Легендарна талишська мейхана: дивіться відео
