Сьогодні в Україні відзначають День архітектури – у 2025 році це професійне свято відзначає свій тридцятий ювілей. На жаль, через триваючу війну впроваджувати масштабні міські проєкти нині складно, проте архітектори Дніпра не залишилися осторонь. Вони активно сприяють створенню безбар’єрного міського простору, займаються збереженням історичних будівель і розробляють концепції післявоєнної забудови. Детальніше про діяльність дніпровських зодчих у воєнний час розповідає видання «Наше місто».
—
### Дніпро стане комфортним і доступним для маломобільних мешканців
У радянські часи питання доступності інфраструктури для людей з інвалідністю практично ігнорувалося. Магазини, театри, кінотеатри, поліклініки та аптеки зазвичай не мали навіть найпростіших пандусів. Ця ситуація була характерною не лише для Дніпра, а для всієї країни у той період.
Сьогодні ж тема створення комфортних умов для всіх громадян, зокрема ветеранів із інвалідністю та маломобільних груп населення, стає більш актуальною через збройний конфлікт з Росією. Зростає кількість поранених учасників бойових дій, багато хто з них потребує безперешкодного доступу до міських об’єктів. Крім того, існують мешканці міста з обмеженими можливостями пересування. Саме тому Дніпро приєднався до всеукраїнського проєкту «Рух без бар’єрів».
Особливо активну роль у реалізації цього проєкту виконують архітектори, які стикаються зі складною задачею:
– інтегрувати пандуси в існуючу інфраструктуру;
– усунути перепади висот і бордюри;
– встановити тактильну плитку для людей із вадами зору;
– врахувати нерівний рельєф місцевості.
За словами головного архітектора Дніпра Дмитра Волика, маломобільними можуть бути абсолютно різні категорії людей: мама з дитячим візком, людина з важкою валізою або дитина на велосипеді. У місті відпрацьовано три безбар’єрні маршрути загальною довжиною 24 кілометри, серед яких основний – проспект Яворницького завдовжки 6,8 км. Планується впровадити пілотну частину протяжністю 4,5 км вже в 2025 році.
Амбасадори проєкту, серед яких шестиразовий призер Паралімпійських ігор Антон Коль, підкреслюють надзвичайне значення цієї ініціативи. Вони наголошують, що усунення бар’єрів сприятиме поверненню захисників до повноцінного життя, забезпечуючи рівні умови для навчання, роботи та розвитку. Бар’єр – це перешкода, створена суспільством, що позбавляє можливості повноцінно користуватися міським середовищем.
—
### Ізраїльський досвід створення укриттів у багатоповерхівках як приклад для України
Україну часто порівнюють з Ізраїлем, де тривалий час існує постійна загроза військових дій з боку сусідніх країн. Ще у 1990-х роках цілеспрямовано відмовилися від традиційних підземних сховищ на користь укриттів, розміщених безпосередньо на кожному поверсі багатоповерхових будівель та навіть у квартирах. Такі кімнати-бомбосховища виглядають як звичайні житлові приміщення, але за лічені секунди перетворюються на надійне захисне укриття.
Відомий дніпровський архітектор Дмитро Дахневський вважає, що цей досвід можна ефективно застосувати і в Україні:
– війна з Іраном продемонструвала ефективність кімнатних укриттів;
– при прямому попаданні в таке приміщення жертви мінімізувалися, оскільки воно захищає від уламків;
– щільна забудова із невеликими відстанями між будинками дозволяє робити укриття доступними на кожному поверсі;
– в Україні укриття можна створювати у центральній частині будівель, де розташовані підсобні приміщення, сходові клітини, ліфтові шахти і громадські коридори.
Дахневський підкреслює, що подібні проєкти слід врахувати під час проєктування нових будинків, а також можлива реконструкція вже існуючих багатоповерхівок. Проте наразі в Україні подібні напрацювання не реалізуються.
—
### Захист і відновлення історичних будівель у воєнний період
Під час бойових дій страждають не лише люди, а й архітектурна спадщина – пам’ятки міста. Дніпровські фахівці працюють не тільки над збереженням цих об’єктів, але й над їх реставрацією із максимальною автентичністю, навіть попри складні умови війни.
Архітектор Мелор Назаров зазначає, що вивченість історії дніпровських будівель залишає бажати кращого, особливо через загублені архівні дані, які були знищені ще під час Другої світової війни. Відтак:
– більшість будинків не мають оригінальних історичних фотографій;
– у 1990-х і 2000-х роках багато споруд зазнали перебудов і спотворень;
– повним архівним дослідженням та відновленням у мирний час займалися лише окремі об’єкти;
– тепер культурна спадщина стала ще більш уразливою.
З початку повномасштабної війни деякі власники історичних будівель звернулися до професіоналів із проханням розробити реставраційні проєкти, що свідчить про усвідомлення важливості збереження культурної пам’яті.
Мелор Назаров із своєю проєктною групою працюють над чотирма реставраційними проєктами у центральній частині міста. Зокрема, під час дослідження історичної будівлі на узвозі Крутогірному вдалося віднайти фотографії з унікальними архітектурними деталями, серед яких оригінальні декоративні водостічні труби в стилі модерн. Планується відновлення цих елементів, що стане першим у місті проєктом такого рівня деталізації.
Ще одним цікавим об’єктом є прибутковий будинок на вулиці Барикадній, виконаний у «Катеринославському цегляному стилі», де цегла використана не тільки в стінах, а і в архітектурному декорі: напівколони, сандрики, русти та інші елементи. Ця споруда пройшла через численні випробування – руйнування під час війни, відновлення у 1950-х, реструктуризацію у 1980-х та 2000-х роках, а також постраждала від пожежі. Нині частина будівлі збереглась лише у вигляді зовнішніх стін і сходів. Її детальне вивчення нагадує історичний детектив.
—
### Успенська площа – архітектурна гордість Дніпра
Одним із показових успіхів дніпровських архітекторів став проєкт реконструкції Успенської площі, який у березні 2025 року здобув визнання на престижному міжнародному конкурсі Global Future Design Awards. Проєкт підготували архітектори Дмитро Волик і Ксенія Донецька.
Раніше Найстарішу площу прикрашав величний Свято-Успенський собор із зеленим сквером, улюбленим місцем відпочинку містян. Однак у радянські часи собор було зруйновано, а зелена зона занепала.
Нині ж, завдяки роботі дніпровських спеціалістів, площа зазнала кардинальних змін, ставши затишною, зеленою та доступною для всіх мешканців міста. Відомий архітектор Сергій Полюшкін відзначає якість використаних матеріалів, розумне зонування простору та оригінальне художнє підсвічування, створене разом зі спеціалістами «Експолайт».
Дніпровський скульптор Аркадій Гольдман підкреслює, що проєкт не лише не знищує природний ландшафт, а навпаки, гармонійно поєднує міську забудову із зеленими зонами. Колишній занедбаний сквер трансформувався на прекрасний парк, який приваблює все більше відвідувачів.
—
Ілюстрації та фотографії надають візуальне підтвердження представленій інформації, демонструючи як сучасні урбаністичні рішення, так і відтворення архітектурної спадщини, що зумовлюють новий вигляд та комфортне життя у місті навіть у непрості часи.
