Експертне співтовариство попереджає, що вже протягом року Росія зможе запускати щовечора по території України від 700 до 800 далекобійних безпілотних літальних апаратів (БПЛА).

Збільшення можливостей Росії у виробництві дронів

Росія суттєво розширила виробничі потужності щодо безпілотників типу "Шахед" та "Герань". На основі щоденних звітів Повітряних Сил Збройних сил України відзначається збільшення кількості пусків російських "Шахедів". Водночас, військові спеціалісти констатують: вже за рік ворог здатен вести масовані нічні атаки за допомогою 700-800 далекобійних дронів.

Для ґрунтовного аналізу ситуації, УНІАН звернувся до командира 429 окремого полку безпілотних систем “Ахіллес” Юрія Федоренка, який розповів про масштаби проблеми, перспективи подолання цього виклику, а також про наявну перевагу РФ у сфері БПЛА.

Позиції України і Росії на фронті дронобудування

• Розвідувальні безпілотники (“крила”)

  Концепція дронів є надто широка, тож важливо розрізняти основні типи та категорії:

  • У Росії найбільш поширені моделі розвідників: Supercam, Zala, "Орлан".
  • Україна використовує значну кількість власних розробок, зокрема SHARK, "Лелека", а також безпілотники, що постачаються європейськими партнерами.
  • Російська Федерація поставила за мету масштабне нарощування виробництва й постачання таких БПЛА.
  • Водночас вітчизняний оборонно-промисловий комплекс також нарощує відповідні потужності, поступово скорочуючи технологічний та кількісний розрив.
  • Крім того, ефективність систем протиповітряної оборони (ППО) і злагодженість дій українських підрозділів сприяють знищенню численних російських дронів типу “крило” щодня.
  • В результаті, хоча Росія й зберігає кількісну перевагу, Україна суттєво звузила розрив у цьому сегменті.

• Ударні тактичні бпла типу "крило"

  • Російський арсенал включає "Ланцет" і "Блискавку" першого та другого покоління, які відрізняються дальністю польоту та масою бойового навантаження.
  • Україна застосовує RAM-2X, які за параметрами близькі до "Ланцета", хоча їх кількість значно менша.
  • У 2024 році розпочато виробництво дрона "Булава", який перебуває на стадії модернізації та постійного вдосконалення.
  • Також активно застосовуються недорогі безпілотники, такі як DARTS, які успішно знищують складні засоби ППО ворога, зокрема комплекси "ТОР", "БУК" тощо.
  • Перевага ворога зберігається, але тепер Україна має власні ударні безпілотники, чого раніше не було.

• Розвідка переднього краю з використанням Мavік

  • Застосування дронів Mavic допомагає вчасно виявляти ворога та його позиції.
  • Тут спостерігається приблизний паритет: місцями навіть із перевагою на користь України, а іноді значною перевагою – у Росії.
  • Російські військові активно готують операторів, а також мають прямий доступ до китайського ринку дронів.
  • Українські виробники, а також європейські партнери, працюють над створенням альтернативи, однак китайські моделі поки залишаються найоптимальнішими за співвідношенням ціни та якості.
  • Загалом відставання України в цьому сегменті не є критичним.

FPV-дрони: нові виклики та перспективи

• Типи FPV-дронів:

  1. Камікадзе з ручним управлінням
     Пульт контролює дрон на певній частоті; дальність залежить від роботи радіоелектронної боротьби (РЕБ). Ситуація приблизно паритетна — десь Україна попереду, десь Росія.

  2. FPV-дрони з автоматичним донаведенням
     Використовують складові штучного інтелекту для автономного наведення на ціль із мінімальним впливом РЕБ. Українські зразки наразі виглядають більш перспективними, технічний рівень обох сторін приблизно рівний.

  3. FPV-дрони з оптоволоконним керуванням
     Управління здійснюється через кабель, що робить їх стійкими до РЕБ, без обмежень радіогоризонту. Основний недолік – дальність залежить від довжини оптоволоконного каналу (10–30 км).

• Стан технологій оптоволоконних дронів:
  Приблизно з другої половини 2024 року почалося одночасне розроблення цих технологій в Україні і Росії. Москва співпрацювала з китайськими підприємствами, експериментувала з технологіями намотування та отримала необмежені виробничі ресурси. Завдяки цьому Росія значно випередила Україну у цьому напрямку.
  Натомість Київ звертався до Китаю, але отримував обмежений доступ до виробничого обладнання та матеріалів через пріоритетність Росії серед китайських клієнтів.

• Вживані заходи протидії:
  Українські Сили оборони розпочали посилене інженерне облаштування позицій: встановлення спеціальних сіток на дорогах і патрулювання їх стрілками для перехоплення таких дронів.

Важкі нічні бомбардувальники та інші типи БПЛА

• Росія наразі намагається створити аналоги українських важких нічних бомбардувальників типу "Баба Яга", однак поки що безуспішно. Україна має значну світову перевагу в цьому сегменті.

• Ще одним напрямом є використання дронів та "крил" для протиповітряної оборони. Росія запозичує українські тактики та намагається відтворити аналогічні засоби. Частково вдається досягти прогресу, але Україна залишається попереду. У найближчому майбутньому можливий паритет або й перевага Росії у деяких аспектах. Однак, за умови належного фінансування, Україна зможе зберегти перевагу або утримати рівновагу сил.

• У сфері надводних безпілотних апаратів Україна перебуває в безперечному лідерстві, і Росія поки що не спромоглася створити подібні ефективні розробки.

Аналіз ситуації загалом

Підсумовуючи, за всіма класами БПЛА ситуація не є фатальною для України. Водночас у сфері FPV-дронів з оптоволоконним керуванням ситуація гостра та потребує невідкладних заходів. Проблеми, перш за все, носять бюрократичний характер і ймовірно будуть вирішені. Водночас, враховуючи масштаби бойових дій, Росія також відчуває дефіцит таких систем і не здатна цілком задовольнити всі військові потреби.

Надводні дрони – український пріоритет

Голова Головного управління розвідки Кирило Буданов відзначав, що Росія намагається розробляти власні надводні безпілотники, проте успіхів у цьому напрямку немає. Основна мета Росії в цій сфері — протидія українським надводним дронам, а також завдання вогневих уражень та стримування авіації противника. Україна має перевагу, оскільки проти України направлена стратегія ударів по російських кораблях, а РФ не володіє ефективним флотом.

"Шахеди": масштабні удари і відповідь України

• Безпілотники типу Deep Strike та Middle Strike виконують завдання на оперативно-тактичному рівні і за його межами, завдаючи ударів вглиб тимчасово окупованих територій та по обʼєктах в Росії, зокрема підприємствах військово-промислового комплексу, які наповнюють бюджет РФ.

• Україна з нуля створила, випробувала та наростила виробництво подібних безпілотників.

• Хоча російські потужності у виробництві "Шахедів" та "Гераней" значно більші, Україна здатна завдавати систематичних ударів і завдавати значних втрат противнику, зважаючи на підтримку західних партнерів.

• Росія планує виготовляти близько 500 цих дронів щодоби, модернізувала їх, підвищила захист від РЕБ і збільшила робочу висоту польоту з початкових низьких рівнів до 2 км і вище.

• Спільні українські та партнерські проєкти спрямовані на розробку безпілотників-перехоплювачів, які знищують "Шахеди". Хоч Україна зараз і відстає в кількості, але напрацьовані можливості дозволять збивати більшість таких цілей.

• Росія працює над реактивними БПЛА, що забезпечить їм підвищену швидкість руху. Українська відповідь – реактивні перехоплювачі, які наразі створюються із запізненням, але в розробці перебувають.

Прогнози щодо подальших атак

Зростання кількості ударів, зокрема по енергетичній інфраструктурі України, особливо восени, не варто виключати. Росія докладає максимум зусиль для знищення української державності, атакуючи житлові квартали, обʼєкти критичної інфраструктури, лікарні і стратегічні сфери.

Як протистояти загрозам?

Для збереження контролю над ситуацією та попередження відставань необхідне:

• Жорстке, безперервне увага державних інституцій та своєчасні державні замовлення.
• Масштабна підтримка Сил оборони, насамперед щодо придбання дронів-перехоплювачів.
• Підсилення підрозділів, які займаються збиванням ворожих БПЛА.
• Опанування ешелонованих систем захисту в огородженнях та на позиціях.
• Активізація громадської підтримки через донати та добровольчі залучення в підрозділи, що протидіють ворожим безпілотникам.

Необхідність із розбудови ефективного захисту обумовлена тим, що при масових збиттях ворожих безпілотників на високій висоті ворог може змінювати тактику на низькі польоти або комбіновані варіанти.

Запити США щодо постачання озброєння

Недавно ряд західних ЗМІ повідомили про можливе припинення США поставок деяких типів озброєнь Україні, зокрема ракет для ППО.

• Ситуація залишається не до кінця зрозумілою, адже подібні зупинки вже траплялися і призводили до ускладнень, як це було під час боїв на Курській дузі.

• Якщо така політика буде підтверджена, США можуть висувати власні умови, які Україна повинна буде оцінити та, по можливості, виконати.

• Водночас американське суспільство та впливові політичні гравці, зокрема Дональд Трамп, орієнтуються на реалії фронту.

• Партнери у Європі та США приймають рішення про військову допомогу, опираючись насамперед на ситуацію на полі бою, що дає Україні вагомі важелі для аргументації своїх потреб.

Інформація про Юрія Федоренка

• Юрій Федоренко — командир 429 окремого полку безпілотних систем “Ахіллес”, депутат Київської міської ради від партії “Слуга народу”, учасник АТО, юрист.

• З початку повномасштабної війни у лютому 2022 року брав участь у бойових діях як командир 4 роти 128 батальйону 112-ї бригади Територіальної оборони.

• У 2023 році очолив роту ударних авіаційних комплексів (РУБпАК “Ахіллес”) у складі 92-ї окремої механізованої бригади імені кошового отамана Івана Сірка.

• Під його керівництвом рота розрослася в батальйон, а згодом — у полк.