Керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак розкрив прогноз щодо розвитку війни в Україні у 2026 році. Він наголосив на необхідності зберігати оптимізм, але водночас бути готовими до найскладніших сценаріїв. Для ілюстрації свого погляду Єрмак згадав 1930-ті роки, коли прем’єр-міністр Великої Британії Невілл Чемберлен, хоча й сподівався уникнути війни з Гітлером, серйозно ставився до загрози і розпочав переозброєння держави.
«Сьогодні Європа та НАТО опинилися в аналогічній ситуації. Проте цього разу противником є Москва, що використовує рої безпілотників, дезінформаційні кампанії і ядерні загрози. Україна вже проходить через цей складний випробувальний період», — підкреслив Андрій Єрмак.
### Прогноз щодо війни у 2026 році: бачення Офісу Президента
– FPV-дрони з штучним інтелектом, здатні долати відстані понад 80 км. Вони будуть розпізнавати різні цілі, у перспективі — навіть обличчя та індивідуальні ознаки людей;
– Лазерні системи, які зможуть знищувати безпілотники в повітрі, а також перехоплювачі, оснащені штучним інтелектом;
– Мікрохвильова зброя, спроможна уражати рої дронів без використання традиційних пострілів;
– AI-системи для управління ударами, які скорочуватимуть цикл від виявлення цілі до ураження до кількох секунд;
– Наземні бойові безпілотники, оптоволоконні лінії зв’язку з розширеною дальністю дії та фронтова радіоелектронна війна.
Андрій Єрмак підкреслив, що це перша війна нової епохи і Офіс Президента наполягає на необхідності кардинальної трансформації підходів НАТО до безпеки. Водночас він зауважив, що традиційні інструменти безпеки, розроблені у часи Холодної війни, стають надто дорогими з технологічної точки зору та втрачають ефективність.
### Рекомендації НАТО для завершення війни в Україні
1. Мобілізувати оборонну промисловість, організувавши роботу у режимі воєнного часу, а також збільшити інвестиції у вітчизняний військово-промисловий комплекс України;
2. Переорієнтувати оборонне планування з традиційних танкових армій на безпілотні рої та системи штучного інтелекту;
3. Інвестувати у системи протиповітряної оборони майбутнього, включно з лазерами, мікрохвильовою зброєю, хмарними платформами виявлення та фронтовими мережами;
4. Організувати командування, що спеціалізується на штучному інтелекті, яке виконуватиме не лише аналітичні функції, а стане бойовою надбудовою;
5. Ревізувати логістичні процеси та стандарти, забезпечивши виробництво без посередників, створення зброї з адаптацією до реальних бойових умов, а не до теоретичних доктрин.
Як додаток, варто звернути увагу на питання безпеки цифрових платформ. Зокрема, обговорюється, яку роль у цьому відіграє Telegram, і які дані користувачів можуть перебувати під загрозою через можливий зв’язок із ФСБ.
