Життєпис тенісистки Олени Балтачі та діяльність фонду, що носить її ім’я | Теніс

Владислав Мельник

4 Липня, 2025

Олена Балтача тривалий період, з 2002 по 2012 роки з перервами, утримувала статус першої ракетки британського жіночого тенісу. Її виступ на Вімблдонському турнірі був багаторічною, заповітною мрією, яка супроводжувала спортсменку з дитинства.

У неділю, 6 липня, організатор Вімблдонського чемпіонату – Всеанглійський лаун-тенісний клуб (AELTC, All England Lawn Tennis Club) проведе щорічні змагання для представників медіа. Участь у турнірі можуть взяти всі акредитовані журналісти та фотографи, що працюють на Вімблдоні. Кожен учасник сплачує символічний внесок у розмірі 10 фунтів стерлінгів, а зібрані кошти передаються до Фонду імені Олени Балтачі (Elena Baltacha Foundation). Ця подія дає нагоду згадати трагічну долю тенісистки, яка померла від раку печінки у віці 30 років, а також розповісти про заснований на її честь благодійний фонд.

Олена Балтача народилась 14 серпня 1984 року в Києві і була донькою Сергія Балтачі, колишнього капітана футбольного клубу «Динамо» Київ. Свій футбольний шлях він почав у київській команді і виступав за неї з 1977 по 1988 роки. У грудні 1988 року Сергій став першим українським футболістом, якого придбав англійський клуб «Іпсвіч Таун», який на той час грав у другому за силою дивізіоні Англії. Трансфер коштував клубу 200 тисяч фунтів стерлінгів, після чого Балтача разом із родиною переїхав до Великої Британії.

Після виступів в «Іпсвіч Таун» Сергій Балтача продовжив кар’єру в шотландських клубах «Сент-Джонстон» та «Інвернесс», і саме в Шотландії Олена зробила свої перші кроки у тенісі. Вона офіційно стала професійною тенісисткою у 1997 році. Вже через три роки отримала запрошення (wild card) для участі у Вімблдоні, що було для неї довгоочікуваною дитячою мрією. Згодом Олена, яку за прізвиськом “Баллі” знали в тенісному світі, стала найкращою тенісисткою Великої Британії. Титул першої ракетки країни вона утримувала з перервами протягом 2002–2012 років. За свою професійну кар’єру Балтача виграла 11 титулів на турнірах ITF, а в вересні 2010 року посіла найвищу в кар’єрі позицію у світовому рейтингу – 49-е місце. Загалом вона заробила понад 1,19 мільйона доларів призових. На Олімпійських іграх у Лондоні 2012 року Олена захищала кольори Великої Британії як в одиночних, так і в парних змаганнях.

### Хвороба та смерть

У 19-річному віці Олені діагностували первинний склерозуючий холангіт — серйозне захворювання печінки. У червні 2010 року вона стала почесною покровителькою Фонду дитячих захворювань печінки. Разом з майбутнім чоловіком Ніно Северіно, який працював тренером, Олена заснувала Академію тенісу Балтачі на базі спортивного клубу в Іпсвічі, де сама багато років тренувалась. Основною метою академії було залучення більшої кількості дітей, особливо дівчат, до тенісу.

8 грудня 2013 року, через місяць після завершення спортивної кар’єри, Олена вийшла заміж за Ніно Северіно. Уже в січні 2014 року їй поставили діагноз рак печінки. 4 травня 2014 року, у 30-річному віці, Олена Балтача померла від хвороби. Її втрату в соціальних мережах вшанували легенди світового тенісу, зокрема Мартіна Навратілова, Серена Вільямс, Біллі Джин Кінг, Кім Клійстерс та Кріс Еверт.

### Фонд Олени Балтачі (EBF)

Після смерті Балтачі у 2014 році було створено Elena Baltacha Foundation (EBF), котрий продовжує справу спортсменки. Головними напрямками роботи фонду є:

– популяризація тенісу через безкоштовні заняття для дітей;
– підтримка перспективних тенісистів у пошуку спортивних стипендій у США.

«Баллі була бійцем не лише на корті, але й поза ним. Частиною її боротьби було залучення більшої кількості дітей до тенісу через систему шкіл», — йдеться у офіційному повідомленні на сайті фонду. Задля реалізації цієї місії Олена провела турне всіма школами Іпсвіча та його околиць, щоб познайомити молодь із цим видом спорту.

Сьогодні команда фонду продовжує цю роботу, пропонуючи безкоштовні консультації батькам, гравцям та тренерам, організовує тенісні заняття у школах та сприяє особистісному розвитку молодих спортсменів.

Автор: Максим Розенко, спеціально для видання «Чемпіон», Лондон.

Автор

  • Владислав Мельник

    Колишній спортсмен, тепер — спортивний оглядач. Стежить за подіями в українському та світовому спорті.
    Гасло: «Мій спорт — ваші емоції».

різне

Залишити коментар