5 липня у центральній частині Києва пройшла мирна акція під назвою «Я без тебе, як жовтий без синього», зорієнтована на підтримку військовополонених та осіб, які зникли безвісти. Цей захід об’єднав рідних і близьких військовослужбовців із різних бригад, що борються на фронті.
На Майдані Незалежності зібралися родини, близькі та знайомі захисників, які наразі перебувають у полоні або вважаються зниклими безвісти. Учасники тримали в руках плакати та фотографії бійців, демонструючи свою солідарність і надію на їхнє повернення.
Мирний захід було ініційовано сім’ями військовослужбовців 71-ї окремої єгерської бригади Десантно-штурмових військ. До акції також приєдналися родичі військових із інших бригад, висловлюючи спільний біль та підтримку.
Окремі учасники поділилися своїми історіями:
– Галина, дружина військового, який зник безвісти з грудня 2024 року після служби на Покровському напрямку, поділилася, що востаннє телефонувала чоловікові 6 грудня. Він сказав, що вони вирушають у відрядження без зв’язку, і пообіцяв зателефонувати сам. Відтоді інформації про нього немає.
– Наталія, мати Владислава, який служив у 71-й бригаді і зник безвісти під час бойових дій у районі Курахового, розповіла про відсутність будь-яких звісток. За словами матері, він дуже потрібен родині, і всі чекають на його повернення.
– Вероніка, дружина військовослужбовця, що зник сім місяців тому, повідомила про відсутність офіційної інформації, хоча є припущення, що чоловік перебуває в полоні і важко поранений. Вона посилається на наявність відео, де одна із груп із 16 осіб потрапляє у полон, серед яких, за свідченнями товаришів, її чоловік.
– Інна, донька солдата 44-ї окремої мотопіхотної бригади, котрий також вважається зниклим безвісти, пригадала, що з моменту його зникнення російські військові надсилають суперечливі повідомлення, часто стверджуючи про загибель, однак жодних доказів досі нема.
– Дівчинка Злата прийшла на акцію підтримати свого дядька, закликаючи його якнайшвидше повернутися з війни.
Очільниця об’єднання «Берегині 77-ї бригади» Ірина підкреслила, що рух об’єднує понад 60 військових частин, і що акція служить нагадуванням про зниклих безвісти воїнів, які обороняли Соледар і Бахмут. Вона зазначила, що майже до вересня 2023 року практично не було офіційної інформації про полонених або загиблих, більшість бійців мала статус «зниклий безвісти». Ірина закликала владу і всі відповідні структури докласти максимум зусиль для пошуку зниклих.
Олена, яка чекає на свого нареченого із 44-ї бригади, що зник у вересні 2024 року в селі Андріївка на Луганщині, додала: «На акції ми вимагаємо надання інформації, бо командири приховують правду, кажуть, що він двохсотий». Вона також відзначила, що разом з дружинами побратимів вони прагнуть, щоб їх почули і допомогли у пошуках.
Під час заходу на Майдані Незалежності було створено символічну інсталяцію: на карті України розміщували розбиті серця з іменами захисників, яких родини досі чекають додому.
Сім’ї полонених та зниклих обіцяють проводити подібні акції, доки всі їхні герої не повернуться.
Щодо обмінів, проведених у межах домовленостей у Стамбулі 2 червня, відомо таке:
1. Під час переговорів 2 червня Україна та Росія домовились про обмін полоненими у форматі «1000 на 1000».
2. Додатково сторони погодили обмін ще 200 на 200 військовополонених.
3. Узгоджено також репатріацію 6 000 тіл загиблих військових з кожної зі сторін.
Далі:
– 9 червня відбувся перший етап обміну — повернули військових віком до 25 років.
– 10 червня відбувся другий етап обміну — обмінялися тяжкопораненими та тяжкохворими військовополоненими.
– Наступні обміни відбулися 12 і 14 червня.
– Протягом шести днів за домовленостями повернули 6057 тіл загиблих.
– 16 червня у Координаційному штабі заявили про завершення репатріації тіл у межах Стамбульських домовленостей.
– 19 та 20 червня відбулося ще два етапи обміну полоненими, кількість звільнених не повідомляється через триваючі переговори.
– 26 червня Україна та Росія провели черговий обмін: до України повернулися військові ЗСУ, Нацгвардії та Держприкордонслужби, переважна більшість яких перебувала у полоні з 2022 року.
– 4 липня відбувся наступний етап обміну. Серед звільнених — 20-річний юнак і 59-річний офіцер. Важливо, що повернули й тих військових, яких Росія засудила на тривалі строки ув’язнення.
Омбудсман Дмитро Лубінець повідомив, що більшість з тих, хто повернувся, були взяті в полон у 2022 році, а значна частина з них раніше вважалась зниклою безвісти.
За станом на лютий 2025 року в реєстрі зниклих безвісти за особливих обставин перебуває майже 63 тисячі цивільних та військових осіб. З них приблизно 40% — це ті, хто повернувся з полону, повідомив Лубінець.
10 лютого стало відомо, що співробітники Федеральної служби виконання покарань Росії отримували доручення від керівництва катувати українських військовополонених незабаром після початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року.
Медійна ініціатива з прав людини інформує про 140 місць утримання полонених українських воїнів та цивільних, розташованих як на території Росії, так і на тимчасово окупованих українських землях.
