Поїзд “Укрзалізниці”, що курсує з Дніпра до Києва, було екстрено зупинено через реальну загрозу удару російських безпілотників. Пасажирів оперативно евакуювали з вагонів, проте фото з місця події показали, що люди не завжди дотримувалися інструкцій і залишалися дуже близько до локомотива та рейок. Що саме сталося на залізничній колії у другій половині дня 19 вересня? Розповідаємо детальніше.
Інцидент на лінії Дніпро - Київ: хронологія подій
Інформація про надзвичайну зупинку поїзду надійшла з місцевих телеграм-спільнот приблизно о 9:50 ранку 19 вересня. У цей момент у Дніпропетровській області діяла повітряна тривога через загрозу ракетного або дронового удару з боку Росії.
В офіційних акаунтах “Укрзалізниці” інформації про прямі влучання в поїзд не було, хоча стало відомо, що він приїхав із серйозним запізненням.
Що показали фото з евакуації?
Світлини з місця події свідчать, що поїзд стояв поза межами населених пунктів, серед кущів та відкритої місцевості приблизно за 5-10 метрів від колії. Пасажири таки вийшли з вагонів, але більшість з них залишалися буквально поруч із локомотивом і рейками - саме там, де ймовірно могла з’явитися ціль атаки дронів. Очевидці зафіксували навіть людину, яка сиділа просто на залізничній колії перед поїздом.

Евакуація пасажирів поїзда “Дніпро-Київ” 19 вересня amid ударів по “Укрзалізниці”
Фото: Telegram
Офіційні коментарі та затримки у русі
Зараз на сторінках у Facebook “Укрзалізниці” та очільника правління Олександра Перцовського немає докладної інформації про цю подію. Проте табло затримок підтверджує, що потяг прибув із запізненням понад дві години.
Після численних терактів дронів компанія розробила рекомендації для пасажирів та провідників, що слід робити у випадку загрози:
- Обов’язково вийти з вагонів і відійти від потягу на безпечну відстань - бажано близько 200 метрів.
- Залишати особисті речі у поїзді для швидкої евакуації.
- Звертати пильну увагу на сигнали від провідників з яскравими жилетами, ліхтариками та гучномовцями.
Евакуація відбувається не просто під час повітряної тривоги, а винятково за інформацією про наближення ворожих дронів.

Затримка руху поїзда “Дніпро-Київ” 19 вересня через евакуацію
Фото: Укрзалізниця
Як розвивалася хвиля атак на “Укрзалізницю” у 2025-2026 роках
Відомий французький OSINT-аналітик Клемент Молін зібрав статистику про атаки на “Укрзалізницю” з лютого 2025-го по 18 вересня 2026 року. Його інфографіка показала, що кількість ударів різко зросла з початку 2026 року:
- Пік у березні: зафіксовано 42 атаки.
- Згодом двомісячна перерва, але з квітня почалося стрімке збільшення випадків нападів, досягши 45 у серпні.
- Вересень виявився особливо насиченим - тільки за 18 днів було зафіксовано 42 атаки, такий же показник, як у повному серпні.
Основні цілі - це локомотиви, іноді вагони, а також мости, залізничні станції і колії.

Динаміка атак ЗС РФ на об’єкти залізничної мережі України у 2025-2026 роках
Фото: Twitter / Clément Molin
Останні масштабні обстріли залізничної інфраструктури
18 вересня у нічний час російські війська завдали удару по залізничній інфраструктурі Київської області, зокрема у районі станції Микільська Слобода. Внаслідок атаки пошкоджено кілька вагонів, розірвано колію і утворено метрову вирву під рейками.
Ще один резонансний випадок - атака на пасажирський поїзд “Київ-Варшава” у Волинській області за кілька кілометрів від кордону з Польщею. У цьому чи сусідньому поїзді перебували європейські політики, представники з безпекових питань та навіть колишній очільник ЦРУ.
Під час цієї операції російські безпілотники координувалися за допомогою ретрансляторів із території Білорусі. На об’єктах атаки, які включали поїзди й вантажівки біля пункту пропуску “Ягодин”, спостерігалася активність ворожих БпЛА.
Також нагадаємо, що напередодні, 18 вересня, у Харківській області сталося попадання по потягу, зокрема “Укрзалізниця” підтвердила загибель людей та опублікувала світлини пошкоджених вагонів.
Журналістка Znaj.org. Висвітлює економіку та енергетику: графіки відключень світла, тарифи, ціни й соціальні виплати, а також транспорт і розклад потягів. Пояснює, як рішення уряду та державних установ впливають на гаманець і повсякденне життя читачів.