Дрони-убивці на службі війни: як штучний інтелект веде атаки на цивільних в Україні
Трагічна історія в Запоріжжі
Молода студентка Тетяна Бубинець, їй було лише 19, намагалася врятуватися від вибуху, але було запізно. Минулого місяця в південно-східному місті Запоріжжя невеликий російський дрон, схожий на літак у мініатюрі, упав поруч із заправкою, врізався у стіну та вибухнув, спричинивши загибель Тетяни та ще двох людей.
Вони стали черговими жертвами московських авіаударів, але є одна страшна деталь: цей дрон використовував експериментальну систему штучного інтелекту для вибору цілі – без втручання людини.
Штучний інтелект на полі бою
Фахівці з безпілотників і військові кажуть, що оператори задали дрону маршрут до конкретної заправки. Однак, наблизившись, він самостійно обрав справжню ціль — ймовірно, балони з пропаном — і вдарив точно по них.
Подібні дрони не просто машини — це вже справжні автономні вбивці, які приймають рішення про життя або смерть без участі людини. Збройні сили України помітили у цих нових машинах ризик, порівнюючи майбутнє із сюжетом науково-фантастичних фільмів:
- автономні безпілотники
- рішуче прийняття ударів ними
- невідворотність розпізнавання цілей і атак
Що знаходиться всередині бойового дрона?
Дослідження уламків атаки в Запоріжжі розкрили, що ці дрони мають на борту мінікомп’ютери Nvidia — популярні та доступні пристрої для обробки штучного інтелекту. Відсутність антен свідчить, що управління повністю автономне, без зв’язку із пілотом на відстані.
Такий ІІ налаштований впізнавати категорії об’єктів: від річок і військових вантажівок до живих людей. Це дозволяє дронові самостійно «полювати» на цілі з точністю, якої часом не досягає живий оператор.
Переваги та небезпеки безпілотників з автономним ІІ
Попри ефективність, такі системи викликають жорстку критику:
- Відсутність людського контролю збільшує ризик помилок.
- Можливість порушення правил ведення війни через неправильне розпізнавання цивільних.
- Автономність ставить під сумнів моральність застосування подібної зброї.
Ранній етап та гонка озброєнь
Росія та Україна вже експериментують із ІІ в різних дронах, але раніше була присутня людська участь на останньому етапі атаки. Тепер же автономні безпілотники повністю прибирають людину з цього процесу, що робить їх більш точними та потенційно небезпечними одночасно.
Українські військові вивчили програмне забезпечення на модулі Nvidia і виявили, що дрони навчені вибирати, зокрема, саме балони з пропаном, що підказує про цілеспрямовані тести зброї.
Відповідь на нові виклики
Місцева протиповітряна оборона сприймає такі дрони як пряму загрозу і застосовує декілька методів захисту:
- запуск дронів-інтерцепторів з живими операторами;
- створення радіоелектронних мереж для блокування ворожих безпілотників;
- камуфляж та інші хитрощі, наприклад, використання пластмасових листів для викривлення зору ІІ.
Реакція й подальші дослідження
В українських лабораторіях дослідники вивчають здобуті технології, підтвердили використання Jetson Orin — комерційно доступного модуля, який коштує сотні доларів і продається по всьому світу, хоч і обмежено в Росії. Оцінка роботи та перспектив застосування такої зброї триває.
Одночасно і Україна займається розробкою власних автономних систем ІІ, застосовуючи їх для атак на військові об’єкти в окупованому Криму без жертв серед цивільних.
Життя під гнітом нових технологій війни
Мешканці Запоріжжя відчувають страх і тривогу перед новою ерою війни, де небезпека летить не від живої людини, а від бездушної машини, яка сама приймає рішення про смерть.
Щоб врятуватися під час атаки, люди шукали прихисток біля будинків, але не завжди це допомагало. Тетяна Бубинець, яка навчалася в Національному університеті Запоріжжя, так і не залишила оборонювану територію живою.
Ці події — сумний знак часу, який попереджає про світ, де штучний інтелект стає новим фронтом війни.
