Велопробіг надії: ветерани з протезами долають 2100 км заради підтримки України
68-річний канадський ветеран і колишній морський піхотинець США Джейкоб Кепка, який пересувається на протезі ноги, вирушив у надзвичайну велоекспедицію під назвою Hope Raising Expedition. Його мета – звернути увагу світової спільноти на війну в Україні та підтримати наших воїнів із ампутаціями.
Марафон, що поєднує долі і серця
Старт подорожі відбувся біля реабілітаційного центру «Superhumans Center» у Львові, де Джейкоб поспілкувався з українськими захисниками. Вони поділилися своїми історіями, а також отримали моральну підтримку від героя з-за кордону.
Усі охочі велосипедисти можуть долучатися до маршруту в будь-який момент — це не просто подорож, а справжній рух єдності й надії.
Маршрут мрій і великої мети
В маршрут довжиною понад 2100 кілометрів входить шлях Львів — Буча. Джейкоб Кепка ставить завдання не тільки пройти його власними силами, а й надихнути людей із травмами, показати їм, що неможливого немає.
Основна ідея незмінна:
- Мотивувати людей з фізичними обмеженнями не здаватись;
- Привернути увагу міжнародної спільноти до потреб України;
- Закликати держави посилити допомогу нашим військовим.
«Бачу своєю місією стимулювати хлопців з ампутаціями, незалежно від віку, здійснювати свої мрії. Цими 2100 км я хочу довести, що серцем і душею я поруч з українцями. Хочу, щоб люди у світі побачили мужність громадян України та впливали на свої уряди підтримувати вашу країну», — розповідає Джейкоб.
Історія чоловіка, що не зламався
Джейкоб народився в родині з німецько-польським корінням. Більше двадцяти років тому під час служби в морській піхоті США він зазнав тяжких поранень і втратив ногу. Але це не стало на заваді активному способу життя.
Це вже не перший подібний виклик для ветерана:
- У 2024 році він вже проводив велопробіг Україною.
- Збирав кошти на протезування українських поранених бійців.
Підтримка на шляху — разом до перемоги
На частині маршруту до Джейкоба приєднався український військовий Олександр Тимчак, який також має значні травми. У 2024 році під час мінно-вибухової травми в Донецькій області Олександр втратив руку та ступню, але вже через пів року створив власний адаптований велосипед і знову сів у сідло.
«Сів на велосипед вже за шість місяців після поранення. Мусив вигадати, як його підлаштувати під себе. Мене щиро надихає Джейкоб — його прагнення розповісти світу про Україну вражає», — ділиться Олександр.
Ця спільна поїздка — символ єдності, сили та незламності духу наших захисників і тих, хто їх підтримує з усього світу.
