Особливий момент стався для легіонера “Кривбасу” — камерунського лівого захисника Івана Дібанго, який поділився своїми враженнями після впевненої перемоги над “Кудрівкою” з рахунком 3:1 у матчі восьмого туру Української Прем’єр-Ліги.
Іван розповів про свої емоції після тривалої перерви через травму, коли знову вийшов на поле:
– Після завершення поєдинку мене переповнювали яскраві почуття. Я дуже сумував за атмосферою стадіону та підтримкою вболівальників. Безмежно вдячний усім, хто підтримував мене протягом усього реабілітаційного періоду. Постійні позитивні повідомлення у соціальних мережах стали для мене джерелом сили та натхнення.
Особливу подяку Іван висловив тренерському штабу та медичній команді клубу:
– Вони не лише виконували свої професійні обов’язки, а й були справжніми психологами, заряджаючи мене позитивною енергією навіть у найскладніші миті, коли здавалося, що немає сил.
Запитаний про рівень довіри до себе з боку тренерського штабу, зокрема Патріка ван Леувена, як під час повернення, так і загалом, він відповів:
– Звичайно, я відчував таку підтримку. Патрік ван Леувен, з моменту свого приходу в клуб, уважно спостерігав за моїм відновленням і постійно давав цінні рекомендації щодо мого повернення на поле. Цей рівень довіри для мене був надзвичайно важливий.
Про те, що допомагало зберігати спокій і високу мотивацію у моменти, коли доводилося сидіти на лаві запасних, Іван розповів:
– Було дуже важливо залишатися активною частиною команди, навіть не виходячи на поле. Спільні тренування з основним складом, спілкування з товаришами по команді та їх підтримка — усе це підтримувало мій дух. Потрапляння до заявки на матч проти “Кудрівки” стало для мене першою маленькою перемогою на шляху повного повернення.
Щодо повернення ультрас “Кривбасу” на домашні трибуни, Іван зазначив:
– За три сезони я не бачив подібного вдома. Уся команда відчула, як стадіон буквально “ожив” завдяки шаленої енергії та гучній підтримці ультрас. Це вражаюче відчуття, із яким неможливо нічого переплутати. Дуже сподіваюся, що така атмосфера збережеться і на домашніх іграх, і на виїздах. Результат — перемога 3:1 — красномовно це підтверджує.
Про фізичний і ментальний стан на даний момент Іван сказав:
– Фізично спортивні гравці почуваються добре лише під час гри. Наразі я поступово набираю необхідну форму. Моя головна мета — працювати розумно, уникати перевантажень і, найголовніше, не допустити рецидиву травми. Ментально я відчуваю себе впевнено, адже повернення до гри є для мене найкращою терапією.
Про уроки, які подарував цей складний період у кар’єрі, він зауважив:
– І в житті, і на футбольному полі ми стикаємося з різними викликами, а реакція на них залежить від кожного індивідуально. За цей час я багато чому навчився. Найважливіше — став ближчим до своєї родини, з якою давно не проводив так багато часу, і це було для мене надзвичайно цінно. Також дав своєму тілу необхідний відпочинок. За майже чотири сезони я провів понад 120 матчів у стартовому складі, граючи по 90 хвилин без перерв. Ця пауза дозволила мені перезавантажитися.
Щодо того, як команда зустріла його після повернення, і чи було відчуття підтримки з боку партнерів по команді, Іван поділився:
– Як я завжди повторюю, “Кривбас” для мене — це родина. Нові хлопці, колишні товариші по команді, такі як Хомченовський і Вакулко, а також мої брати — Соса, По, Бізімана, Конате — усі вони підтримували мене на кожному етапі. Особливо мене вразило те, що навіть колишній тренерський штаб знаходив час, щоб дізнатися про мій стан і підбадьорити мене. Це дуже цінно й надихає.
Таким чином, вихід Івана Дібанго на футбольне поле після тривалої інтервали травми став не тільки важливим етапом у його спортивній кар’єрі, а й потужним джерелом натхнення для вболівальників та команди “Кривбас”. Підтримка клубу, тренерів, товаришів по команді і, звичайно, вболівальників створює неповторну енергетику, що допомагає футболістам долати труднощі і продовжувати змагатися на найвищому рівні.
