Після землетрусів у Венесуелі депортовані зі США зникли або їх знайдено мертвими

Written By: author avatar Христина Левченко
author avatar Христина Левченко
Міська репортерша. У центрі її уваги — життя столиці, інфраструктура, влада і люди.Гасло: «Київ змінюється щодня. Я — фіксую кожну мить».

2 Липня, 2026

Жорстока Землетрусна Трагедія: Депортовані з США Венесуельці Опинилися в Обіймах Катастрофи

У середу на головний аеропорт Венесуели приземлився літак із 146 депортованими венесуельцями із США — лише за вісім годин до того, як земля почала лютувати потужними поштовхами. Ця подія, що мала стати поверненням додому, обернулась жахливою катастрофою внаслідок величезних землетрусів, які накрили країну.

Початок Надії і Хвилини Жаху

Венесуельські чиновники зустріли групу — 120 чоловіків, 19 жінок і 7 дітей — та навіть записали святкові відео їх прибуття, після того, як ті тижнями перебували у центрах утримання в США.

Згодом майже всіх перевезли до державного центру затримання. Там люди розподілилися по двоярусних ліжках і почули, що їх відпустять уже наступного дня після оформлення. Але спокійна зустріч змінилась жахом:

  • Сонце схилялося за обрій, коли будівля почала хитатися;
  • Стеля і стіни почали руйнуватися, падаючи на людей;
  • Почалася боротьба за виживання серед уламків.

Жахливі Моменти Поштовху

З пересіченими криками, близько 20 людей намагалися врятуватися, але більшість виявилася похованою під бетонною завалою. Ніноська Гутьєррес Родрігес, 45 років, пригадує, як її ноги зажали уламки стіни, тоді як поруч лежали непритомні чоловіки після ударів металевими балками.

Вона просила допомоги протягом 45 хвилин, поки нарешті змогла вибратися із завалів. Позаду розігрався жах — багато хто не вижив.

Пам’яті Втрачених: Родини у Пошуках Правди

Поки рятувальники риються в руїнах, родини у великих скорботах дізналися, що не мають жодної офіційної інформації про кількість загиблих. Проте близькі бачили, що державні органи обмежували доступ і практично не допомагали у пошуках.

Більше того, родини організувалися через WhatsApp-групу «Vuelo 164» — за номером рейсу, щоб підтримувати один одного та ділитися новинами про зниклих.

Історії серед Втрат та Надії

Серед них — такі важкі свідчення:

  1. Гліна Аудівет розшукує свого брата Анхеля Ромеро, який поїхав до США в пошуках кращої долі, але досі вважається зниклим безвісти.
  2. Анієла Ескандела Рейєс організувала синові Артуро Алехандро Мореласу свято на честь повернення, яке співпало з його 25-річчям, але землетрус призвів до трагедії: він загинув, а тіло довелося поховати поспіхом.
  3. Даніелі Пастора Уртадо Суарез довелося забрати з моргу тіло свого чоловіка, якого тримала в живих надія на повернення з США.

Обставини Центру Затримання і Відсутність Допомоги

Місце, де утримували венесуельців, було під контролем служби безпеки SEBIN — об’єкта репресивного апарату, з сумнозвісною історією порушень прав людини. За словами очевидців, співробітники відмовлялися діяти або відмовлялися займатися пошуками вцілілих.

Один із тих, хто вижив і побажав залишитись анонімним, розповів:

  • В момент землетрусу на другому поверсі він опинився загнаним у вузький прохід із десятком інших депортованих;
  • Вони допомогали один одному вибиратися на поверхню;
  • Проте особливого сприяння з боку державних служби не було.

Тяжкі Пошуки Та Тривалий Біль Родин

Родичі крок за кроком об’їжджають лікарні, морги і лікарняні відділення по всій Ла Гуарі, шукаючи ідентифікаційні браслети та сліди близьких. Вони розповідають про довгі години очікувань, страх і безсилля.

Паралельно міжнародні рятувальні команди із службами собак продовжують пошуки, але офіційних новин мало, і жодних ознак життя вже не знаходять.

Що Чекає Депортованих і Їхні Родини

З моменту катастрофи авіарейси депортації до Венесуели не здійснюються, за даними онлайн-трекерів, а Департамент внутрішньої безпеки США не коментує ситуацію. Родини залишаються у невідомості, в очікуванні нових відповідей і надії на відновлення справедливості.

Ця трагедія вкотре показала, наскільки тяжка доля людей, які, шукаючи кращої долі за кордоном, зрештою опиняються у жорстоких переплетеннях політичних і природних катаклізмів.

author avatar
Христина Левченко
Міська репортерша. У центрі її уваги — життя столиці, інфраструктура, влада і люди.Гасло: «Київ змінюється щодня. Я — фіксую кожну мить».

різне